Деякий час тому рідна сестра привела до мене свою дочку Оленку і попросила, щоб та весь наступний тиждень пробула в нас, бо вона з новим кавалером їде до Буковелю. Я, звичайно, засмутилася. Мені не важко доглядати за племінницею, до того ж, Оленка слухняна і розумна дитина. Річ в іншому. Анна не розуміє, що це не жарти.
Я навіть не знаю з чого почати.
Мова буде йти про мою рідну сестру та її дочку (8 років), власне, мою племінницю Оленку.
Я дуже люблю свою племінницю Оленку, вона гарно ладнає з моїми дітьми. Проблема в іншому.
Моя рідна сестра має свій бізнес, який приносить їй хороші гроші. З батьком Оленки вони розійшлися, коли їй було всього чотири рочки. Час від часу вона мала кавалерів, але нічого серйозного не було. Але трохи більше року тому Анна зустріла Олега.
До корони і повномасштабного вторгнення Анна з дочкою дуже багато подорожували за кордоном. Вона ще була зовсім крихітна, коли вперше летіла на літаку. Я за них лише раділа. А ось як тільки на горизонті з’явився цей Олег, Анна про дочку зовсім забула.
З того часу, як Анна з ним познайомилася, моя племінниця проводить з нами майже кожні вихідні та всі свята. Цю весну Оленка також провела з нами.
І ось Анна з Олегом збираються на тиждень їхати в Карпати на відпочинок, але не беруть з собою мою племінницю і воліють відправити її до нас.
Я навіть не хочу уявити, що відчуває моя племінниця, мені її шкода. Оленка звикла постійно подорожувати з мамою, а тут така ситуація не зручна.
Вона часто обговорювала, що дуже мріє з мамою поїхати в Буковель. Анна часто їй наголошувала, що там дуже гарно, і якось вони обов’язково туди разом поїдуть.
І ось тепер моя сестра з легкістю каже дочці, що в цей Буковель вона їде лише з Олегом.
Звичайно, Анна розраховує на те, що її дочка залишиться в цей час з нами.
Справа не стільки в тому, що я доглядаю за її дочкою, мені просто неприємно, що вона з нами, поки її мама їздить у такі подорожі.
Я намагаюся підняти настрій своїй племінниці. Навіть стараюся коли вона з нами, поїхати в село до бабусі, чи за місто кудись, на пікнік, але це не те саме і зрозуміло, що вона хоче час проводити з рідною мамою.
Я вже думала над тим, щоб сказати Анні, що я не буду доглядати за Оленкою, але вона вже мені раз дала зрозуміти, що в такому випадку відвезе мою племінницю до своєї подруги в інше місто, яку та зовсім не знає.
Порадьте, будь ласка, що б ви зробили в такому випадку?
Як пояснити сестрі, що кохання коханням, а ось про дочку забувати не можна?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Містечко у нас невелике, всі знають одне одного. Я не заміжня, мені 26 років. Молодий чоловік років тридцяти. У симпатичному коричневому піджаку. Соромитися я не стала. Кавалер замовив собі якийсь коктейльчик і цілив його протягом усього вечора. Я ж попросила у офіціанта шашлик, гарнір, тарілку морепродуктів та морозиво. Погляд мого Олега з розслаблено закоханого став тривожним
- Три роки тому від мене пішов до іншої чоловік. Я з двома дітьми відмовилася від аліментів але залишилася в квартирі свекрухи. В цьому ж будинку живе нездоровий старший брат колишнього чоловіка. Вчора прийшла Антоніна Василівна. Або я зголошуся на її умову, або збираю з дітьми речі
- Що я тільки не робила, під яким приводом не старалася завести розмову, дочка мене навіть слухати не хоче. Анна переконана в тому, що сходивши до РАЦСу з іншим чоловіком я зрадила батька. Але ж я не можу все життя носити чорну хустину. Лише старша дочка знайшла до Анни доріжку, після чого все розповіла мені. Боюсь, добром це не закінчиться
- І тоді мама покликала нас з братом на серйозну розмову. Вона змогла сплатити собі дорогу, а решту поділила між нами з братом. І поїхала на роки доглядати старих синьйорів. Наступного дня після того, як я дізналася, що чекаю дитину, мама оголосила нам з братом про те, що вирішила повертатися. Квитки вже куплені, тож чекайте, діти дорогі. І це була хороша ідея, що я не взяла з собою чоловіка, так він не побачив моїх сліз
- Я ще не заміжня, без діток. Кілька років тому виїхала з нашого селища на Херсонщині в Київ. А минулого року довелося забрати до себе в орендовану квартиру маму й тата, самі розумієте, чому. Вже сім місяців я віддаю батькам половину зарплати, а сама живу фактично у злиднях, більше немає сил