В Україні набирає обертів новий вид шахрайства – у людей крадуть номери мобільних телефонів. Абоненти вже втрачають гроші , якими поповнювали рахунки, але ризикують втратити ще більше, пише «Сегодня».
Така історія трапилася з Ігорем. Чоловік продавав в Інтернеті гітару. Одного разу побачив на телефоні кілька пропущених дзвінків з різних номерів. Передзвонив. Люди назвалися покупцями. Правда, вели себе підозріло.
“Вони розмовляв так:” Ха, Ігорьок, здрастуй! “; Абсолютно не розбиралися в інструменті, просто підтримували розмову. Головна їх мета була, як мені здалося, щоб я їм передзвонив. На наступний день від мобільного оператора надійшло SMS, що номер заблокований.
Людина передбачає: один зі зловмисників під виглядом власника телефону, назвав останні вхідні дзвінки – спровоковані самими ж шахраями, щоб заблокувати сім-карту і зробити її дублікат “, – говорить жертва шахраїв.
На розблокування телефону у Ігоря пішло кілька днів. Злодії тим часом за допомогою дубліката SIM-карти вкрали з рахунку п’ятдесят гривень. Однак, зазіхали на значно більше – доступ до банківських заощаджень.”Для шахрая ця інформація – це інструмент отримання підтверджень від банку.
Наприклад, коли він буде проводити операції по платіжній картці обманутого громадянина, то підтвердження будуть приходити від банку саме на цей номер”, – говорить експерт з безпеки Олексій Красюк.
Мобільний оператор запевняє: допомогти в цій ситуації нічим не міг. Адже Ігор – НЕ є контрактним абонентом, отже, анонімний. Хоча способи убезпечити себе ж є.
Читайте також: ЩО РОБИТИ, ЯКЩО БАНКОМАТ НЕ ВИДАВ ГРОШІ АБО «ЗАЖУВАВ» БАНКІВСЬКУ КАРТУ
“Ви можете прийти в будь-який салон і сказати” Хочу зареєструватися “. Там вносять ваші паспортні дані в базу, потім можна завести свій пароль, слово-код і тоді дублікат SIM-карти видадуть тільки після того як ви називають це слово-пароль”, – розповідає прес-секретар мобільного оператора Вікторія Павловська.
А тим часом на незнайомі номери експерти з безпеки радять не передзвонювати.
Недавні записи
- Ми купили свекру теплу сорочку і три пари шкарпеток, для мами торт і парфуми і поїхали. Та в селі нас чекав сюрприз у вигляді Орисі і дітей. Виявляється, Орися, як повноправна невістка, розгулювала по подвір’ї з телефоном і знімала, як вона казала, “контент”. Ми привіталися і я пішла до свекрухи. Ви собі не уявляєте, яким поглядом вона на мене зиркнула, а потім сказала: “Іноді люди розходяться на деякий час, а потім знову сходяться”. І це вона сказала жінці, яка стоїть перед нею з величезним пузом
- Ввечері я вийшла у двір, а там морозище під п’ятнадцять градусів. Налякалася я і пішла в котельню, ще дров підкинути, в чоловіка нічна зміна, діти вже лягли відпочивати, а я переживала, щоб вода в трубах не замерзла. А тут наш собака вірний, дружок Чарлі, як шмигнув на м’якеньке крісло і не захотів виходити. Та й я не виганяла його, пошкодувала, щоб не змерз. Якби я тільки знала, що то ніч на Андрія, і що нам збитки зроблять, я б навпаки Чарліка залишила на сторожівці
- Після того, як дочка вийшла заміж у Польщі, а мені стало дуже важко, я зібрала всі гроші на той квиток у Краків і стала жити з дочкою і зятем під одним дахом в будинку. Але ось я в своєму меленькому селі. Ніколи не думала, що рідна дитина виставить мене за двері, залишивши без копійки. Мій зять – бездушна людина! Це я зрозуміла давно, ще коли дочка перестала допомагати мені копієчкою. Дивлюся серіали, зрідка спускаюся до холодильника і назад. Мене було не видно і не чути
- Сьогодні за сніданком Катерина Степанівна сиділа засмучена, наче хто з родичів на небеса відправився. Причиною стало те, що гуска “ласти склеїла”. Після в свекрухи піднявся тиск, а коли я його міряла, вона розплакалась, адже вона її виходжувала, годувала, купляла їй вітаміни. Скажу відверто, я в подиві від цієї ситуації. Коли моя донечка потрапила в лікарню, то моя свекруха жодної сльозинки не впустила. Більше того, вона навіть особливо цим не переймалась. Говорила так черство: “Там є лікарі і вони їй допоможуть”
- От знаєте, мені вже й самій 42 роки, не молодість. І коли до мене в Хмельницький їде свекруха, я, само собою, чекаю від Любов Дмитрівни допомоги хоч якоїсь – прибрати, ванну помити, та пиріжків хоч спекти! Так ні, моя – по магазинам, на диван з планшетом, у ванні повалятися з бульбашками. Тільки їсть, спить і гуляє, як на курорті. – Коли вже вечеря буде готова, я зголодніла! Де моя кава? Свекруха вирішила привезти до нас ще свого онука, сина мого чоловіка. І сказала, що я маю готувати його улюблені страви, піцу, гамбургери