На виробництві – кожен четвертий, в торгівлі – кожен десятий, бюджетників – 40%.
За останні роки в Україні стало менше робочих, задіяних у виробництві, кількість чиновників збільшилася, а в агросекторі офіційно задіяно всього 5% працездатних українців.
У той же час, за прогнозами експертів, кількість бюджетників буде скорочуватися в зв’язку з реформами медицини і освіти.
Трудовий фронт
Україна залишається аграрною країною, в останнє десятиліття обсяг експорту с/г продукції тільки зростає. Але при цьому робочий клас в країні як і раніше домінує.
Згідно з офіційною статистикою, кожен четвертий працює на заводі або фабриці. У ці 24% входять не тільки ті, хто стоїть біля верстата, а й інженери, технологи, інший персонал підприємства.
В агросекторі зайнято всього 5%, хоча, на думку HR-експерта rabota.ua Тетяни Пашки, реально в сільському господарстві працюють майже вдвічі більше людей, але вони не оформлені і статистикою не охоплені.Те ж стосується будівництва, де нелегалів до половини, і торгівлі.
Втім, навіть офіційно у нас кожен десятий – працівник прилавка, перш за все у великих і середніх торговельних мережах, де контроль з боку держави за дотриманням трудового законодавства жорсткий.
Те, що враховані в повному обсязі робочі руки, визнає і статистика: за даними Держстату, у нас за підсумками I кварталу 2018 р з 17 млн працездатних в штаті працюють 7,6 млн чол.
Ще 3,7 млн чол. статистика вважає “неформально працевлаштованими” – це ринкові торговці, сервіс (ремонти, транспортні послуги), заробітчани. Понад 5 млн – тимчасові працівники за трудовими договорами або безробітні. Останніх, за даними Міжнародної організації праці, – до 1,7 млн чол.
Читайте також: УКРАЇНСЬКІ ЛІКАРІ ЗБИРАЮТЬ МАСОВІ АКЦІЇ: В МОЗ ЗРОБИЛИ ОФІЦІЙНУ ЗАЯВУ
Бюджетна сфера
Тут статистикою можна довіряти повністю, вважає президент Украналітцентра Олександр Охрименко.
“У нас лікарів і вчителів на душу населення більше, ніж в західних країнах, але на ефективності охорони здоров’я і освіти це позначається мало, – аналізує Охріменко. – У багатьох школах в глибинці викладачів більше, ніж учнів, медиків, навпаки, не вистачає, зате роздуті штати “методистів” і “координаторів” з дипломами лікарів в МОЗ і МОН.
Саме тут – джерело вивільнення бюджетних грошей для того, щоб дати гідну зарплату тим, хто дійсно вчить і лікує. На це зараз спрямована медреформа і реформа освіти, які нерідко саботують на місцях”.
А ось чиновників на душу населення у нас менше, ніж в західних країнах, хоча чимало – 5% держслужбовців і 3% – в місцевих органах влади. Пашкіна зазначає перекіс в сфері освіти: не вистачає вчителів в школах і в наявності надлишок їх в вузах.
Вчителів буде менше
До 2014 р робочих на виробництві було близько 30%, зазначає статистика. Але їх стало менше через окупацію Росією ПРОМРЕГІОН Донбасу. Скоротилося абсолютна кількість чиновників, але тому що і працюють в країні стало менше, то в процентах “державних людей” тепер більше.
Лікарів і вчителів зараз стільки ж, як і рік тому. Пашкіна каже, що через відсутність довгострокової держпрограми складно прогнозувати, в яких сферах будуть серйозні зміни.
“Лікарів та вчителів точно не додасться, скоріше навпаки”, – говорить експерт.
А Охріменко впевнений, що медреформа призведе до відтоку кадрів:
“Ті, хто не зможе нормально заробляти, ставши сімейними лікарями , поїдуть за кордон, перш за все в Польщу, куди наших активно запрошують.
Також гряде скорочення вчителів малокомплектних шкіл, нагадаю, МОН заявив про намір урізати їх на 25%”.
