fbpx
життєві історії
Мамо, мені дуже неприємно перед батьками Андрія, який ви їм прийом влаштували. Я навіть тепер не знаю, як в очі своїм майбутнім свекрам дивитися, – подзвонила пізно увечері дочка Ліза. Кілька годин тому ми разом з батьками Андрія за столом у нас сиділи. А того, що сталося далі, я ніяк не очікувала

Ми з чоловіком живемо в столиці, маємо двокімнатну квартиру і маленький бізнес. У нас одна дочка Ліза, вона вже закінчила університет і працює.

Рік тому Ліза і її молодий чоловік Андрій почали жити разом на орендованій квартирі, все йде до весілля. Нам хлопець подобається, хоч Андрій і з села. Людина він порядна, відповідальна і дочку нашу любить, це видно.

Андрій багато разів був у нас в гостях, іноді навіть приносив гостинці від батьків – домашні продукти: яйця, курочку.

І ось Ліза сказала, що пора нам познайомитися з батьками Андрія, бо вони вирішили наступного року одружитися.

Першими нас у гості покликали майбутні свати, Віктор і Оксана. Живуть вони в селі недалеко від Києва, місяць тому ми з чоловіком побували у них в гостях. Знайомство пройшло чудово, поїхали ми не з пустими руками, посиділи гарно. Звичайно, стіл був домашній, мама Андрія гарно готує, та і продукти у них свої, з власного господарства. На ніч ми не лишалися, хоч нас і вмовляли, але ми не любимо когось обтяжувати та і самі звикли ночувати вдома. Тож посиділи і поїхали.

Три дні ти тому Ліза попередила, що до нас на вечерю тепер заїдуть батьки Андрія. Ми з Михайлом сказали, що будемо раді їх бачити.

Знаєте, я не така хазяйка, як Оксана, мама Андрія. Мені ніколи особливо готувати, я на роботі плюс наша справа, все це час. Але ми вирішили здивувати майбутніх сватів міським різноманіттям. Замовили піцу смачну, дорогі суші і грузинські хінкалі. Купили гарний торт, якісні вишукані напої і кілька видів елітних сирів.

Посиділи гарно, поговорили. Спати у нас ми Оксані і Віктору не пропонували, адже діти винаймають двокімнатну квартиру, тим паче, приїхали вони всі разом на машині Андрія.

А того, що сталося далі, я ніяк не очікувала. Через дві години після того, як гості поїхали, мені зателефонувала Ліза.

– Мамо, мені дуже неприємно перед батьками Андрія, який ви їм прийом влаштували. Я навіть тепер не знаю, як в очі своїм майбутнім свекрам дивитися, – говорила Ліза. – Вас вони он яким хлібом-сіллю зустріли, тітка Оксана все сама готувала. А ви вирішили відбутися фаст-фудом! Це для них не їжа! Не можна було хоч качку запекти, мамо? Я просто пригнічена, мені перед батьками Андрія дуже не зручно. Та ви ще й не запропонували їм залишитися у вас! Хіба це гостинність, мамо?

Я навіть не знала, що відповісти Лізі. Ще кілька годин тому ми разом з батьками Андрія за столом у нас сиділи і мені здавалося, що все цілком добре.

– Донечко, я думаю, ти все не так зрозуміла і перебільшуєш. Мені здалося, що все пройшло чудово, Оксана і Віктор прощалися задоволені, щиро посміхалися, ми їм, до того ж, пляшечку елітного біленького іспанського подарували. Тому не ускладнюй, відпочиваєте спокійно, – тільки і сказала я.

А сама тепер все думаю: хіба справді ми з чоловіком зустріли батьків нареченого якось недостойно? Це ж напевно вони і висловили Лізі своє невдоволення? І як тепер нам поводитися у подальшому спілкуванні зі сватами?

Автор – Олена М.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com