Мені не пощастило лише з першим чоловіком, і це все через те, що я була молода і недосвідчена. Всі три подальші мої офіційні чоловіки зробили, значний вклад. Від Петра у мене росте чудова дочка, і скоро будуть онуки. Олег допоміг просунутися по кар’єрних сходах. А Андрій мав золоті руки, тому зробив в домі такий ремонт, що всі подруги налюбуватись не можуть.

Зараз мені сорок вісім і навіть незважаючи на те, що зараз у моєму житті немає коханого чоловіка, я вважаю себе не лише успішною, а й щасливою жінкою. Навіть незважаючи на вік, я залишаюся жінкою, на яку звертають увагу і про яку мріють чоловіки. Просто я зараз вирішила трохи відпочити від сімейного життя.

Усього я була одружена чотири рази і щоразу я сама йшла від чоловіків. Я не вважаю розлучення чимось ганебним, соромно бути нещасною у шлюбі поруч із нелюбим чоловіком. У цьому випадку найкраще, що можна зробити, – це піти, щоб не мучити ні себе, ні партнера. Мої подруги не поділяють мою думку. Може вони менш рішучі?

Більшість моїх знайомих жінок просто зациклені на шлюбі та сімейних стосунках. Я вважаю, що чоловіки відчувають цю зацикленість і чудово розуміють, що такою жінкою набагато простіше маніпулювати. У більшості сімей, найчастіше йдуть на компроміси та поступки жінки, а крім цього саме вони намагаються підлаштуватися під чоловіка, також заплющують очі на багато витівок своїх чоловіків.

У таких сім’ях саме чоловіки поводяться, як закоренілі егоїсти, які потребують до себе уваги та обожнювання. Я вважаю для себе таке життя абсолютно неприйнятним і не збираюся прощати до себе погане ставлення. Я вважаю, що чим так жити в парі краще бути однією.

Я завжди знала собі ціну, і не вважаю, що моє особисте щастя залежить від того, якщо зі мною поряд чоловік чи ні. Кожен мій чоловік це розумів, тому ставився до мене з повагою. Я ніколи не співмешкала, тому що вважаю, що такі стосунки – це пряма неповага до жінки. Я ніколи не прощала чоловікам поганого ставлення до себе та серйозних образ. Кожен з моїх шлюбів за винятком першого, був по-своєму вдалий і зробив свій внесок у мій підйом кар’єрними сходами.

Перший раз я вийшла заміж, коли ще навчалася в інституті, тому не маючи життєвого досвіду, я не змогла відразу зрозуміти, що мій чоловік звичайний ледар. Однак ця помилка мене багато чого навчила, а також допомогла мені у майбутньому правильно вибирати собі партнерів. Всі мої наступні три чоловіки були дуже інтелігентними та освіченими чоловіками, які мали під ногами твердий фінансовий ґрунт. Я без перебільшення можу сказати, що кожен із них міг за мене піти у вогонь та у воду. Один із чоловіків подарував мені дитину, а потім і квартиру у самому центрі нашого міста.

Я не тільки не соромлюся того, що я була заміжня чотири рази, я навіть цим пишаюся, тому що деякі жінки не змогли вийти заміж і один раз. Але кожна з моїх подруг та родичок намагається мене вколоти кількістю моїх шлюбів. Вони хизуються переді мною тим, що мають повноцінну сім’ю, а я зараз зовсім одна. Мене смішить те, що більшість із цих дам так жодного разу не були одруженими офіційно, а просто живуть або їх чоловік виконує при них виключно декоративну функцію (тримає чарку в руках, не допомагає своїй жінці по господарству або в нього крихітна зарплата).

Може “уколи” подруг – це просто своєрідний прояв жіночої заздрості?

Що скажете?

Фото ілюстративне