fbpx
життєві історії
Моя сестра після розлучення залишила дітей мамі. А та тому тільки рада, бо ж має доня вдруге заміж вийти. Я ще не заміжня, але саме це їх обох найбільше і хвилює. Прийшла недавно Дарина до нас і таким поважним тоном каже. – Годинник цокає. Потім важко буде мамою стати. Дивись, яка в мене радість росте! – І тут я не втрималася. – Ти, мама? Та ти за чоловіками ганяєшся, як пес за кісткою! А що діти їдять, і не знаєш!

Я вже не маю спокою від власної матері. Вже замучилась їй щось пояснювати. Була б така можливість, я б з’їхала від неї, але поки не можу.

В батьків нас двоє: я, та молодша на два роки сестра Дарина.

Мені 31 рік і я ще не заміжня, що дуже сильно турбує мою маму і тата, але маму таки більше.

Дарина вийшла заміж, можна так сказати, за першого ліпшого Івана в свої 22 роки.

Прожили вони не довго, але нажили двох діток.

Єдине, що отримала Дарина від цього шлюбу, так це однокімнатну квартиру, в якій зараз і живе. Але живе, це грубо сказано.

Її діти, мої племінники, тижнями сидять в нас. Мамка ж не нагулялася. Дарині гульки в голові, але мама мовчить і нічого їй не каже, бо інакше вона собі чоловіка не найде.

Я відразу ж сказала, щоб мене до цих дітей не приписували. Я їм можу цукерки купити, чи морозиво, але няньчитися з ними я не збираюся.

Ну хоч тут мама мене зрозуміла, а ось по іншому питанні вона не здається.

Мама мені постійно в приклад ставить себе і Дарину.

– Я в 21 рік вже тебе на руках носила. Те саме і сестра твоя. Ти ж в старих дівках так і залишишся. Будеш бачити! До перебираєшся!

Мені смішно її слухати, бо таке життя, яке вони проживають мені і дарма не потрібне.

Я хочу сім’ю і дітей, але поки я не зустріла таку людину, з якою б і створила сім’ю. А виходити заміж для галочки, щоб мамі спокійніше було, я не хочу, бо вважаю, що це неправильно.

Тато також під мамину дудку танцює.

А недавно ще сестра в гості заходила. Ну як в гості, точніше дітей привезла, яких аж на два дні забирала до себе. Каже до моне таким тоном, ніби вона не знати яка порядна мама і дружина.

– Годинник вже цокає. Потім важко буде мамою стати. Дивись, яка в мене радість росте. Я щаслива мама!

І тут я не втрималася.

– Ти, мама? Та ти за чоловіками ганяєшся, як пес за кісткою! Ти не знаєш, що твої діти їли і в що одягнені. Була б твоя воля, ти б до них і не навідувалася. Подякуй мамі, що йде тобі на зустріч!

Мама з сестрою на мене сильно образилися, бо я тон підвищила. А мені байдуже.

Читайте також: Я на дітей від першого шлюбу, і на сина від другого, стільки грошей віддав. Аліменти без проблем платив і кишенькові не раз давав, мовчу вже про дні народження. Але діти виросли і зі мною спілкуватися не спішать. Якщо на вулиці зустрінуть – привітаються, спитають як здоров’я, але до себе в гості не кличуть, а я б дуже хотів. У свої 67 років я дуже самотній. В чому тільки завинив?

Я правду сказала, а вони нехай розбираються.

Будуть вони мене вчити, коли я маю мамою стати. На все воля Божа!

Чи не так?

А ще в мене таке питання, коли ви вперше стали батьками?

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page