Мої родичі цінують лише людей із грошима, про це я дізналася недавно. Прикро, але нічого не вдієш.
Сестра старша за мене на п’ять років, але ми завжди з нею були дружні. Катерина заміжня вже шість років, має двох діток, хлопчиків. Племінників я дуже люблю, особливо старшого, але останнім часом бачу їх рідко, оскільки взаєми з сестрою змінилися через її чоловіка Микиту.
Ще коли вони тільки одружилися, він з усіма нашими родичами порозумівся, його всі досі люблять, вважають серйозною і успішною людиною. Микиті його бабуся залишила у спадок дачу, яку він продав та купив трикімнатну квартиру, потім вони із сестрою купили машину. Обоє вони добре заробляють, у них все нормально, і коли ми на свята збиралися всі разом, то тільки всі його й хвалили, який він чудовий чоловік і батько. У мене з ним теж були дуже добрі стосунки, і я так само, як і всі, вважала його чудовою людиною, поки він не проявив себе.
Рік тому я познайомилася з хлопцем, вирішили з Сашком жити разом, але оскільки винаймати житло для нас дорого, хоч і обоє працюємо, батьки запропонували жити разом з ними. Трохи тісно, адже у нас двокімнатна квартира, але поки що іншого виходу немає. Сашко з багатодітної родини, він найстарший і крім нього є ще три молодші сестри, їхнього батька не стало, і тепер він трохи допомагає мамі грошима.
З першого дня, коли я познайомила коханого з рідними, Микита поставився до нього, як до бідного родича. Як завжди влітку всі приїхали на дачу до нашої бабусі, Микита за цілий день не сказав жодного слова Олександру, вдавав, ніби його зовсім не було. Якщо Сашко пропонував у чомусь свою допомогу, Микита відповідав, що сам упорається. Якось навіть сказав, що досить нам сидіти у батьків на плечах, треба самим навчитися заробляти та купити собі житло.
Бабуся і батьки вважають винним у розладі в родині мого хлопця, кажуть, що поки його не було, все було добре, і якщо він сам нічого не має і не досяг у житті, то нехай прислухається до розумної людини, тобто до чоловіка Катерини.
Коли я сказала, що розумні люди так не поводяться лише тому, що в них є гроші, сестра перестала зі мною спілкуватися, з батьками теж взаємини натягнуті, що робити, не знаю. Мені дуже прикро, що мої найрідніші люди так поводяться. Доведеться все-таки винаймати квартиру або переїжджати до мами Сашка, вона з відпочатку пропонувала жити у них, але я думала, що вдома мені буде краще. Помилилася.
Ніколи не могла навіть уявити, що все так закінчиться. Напевно, я погано знала своїх рідних.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com