На днях я вирішила завести синів до бабусі з дідом в село. Але там на мене чекав неприємний сюрприз. Виявляється, брат намовив маму з татом, щоб вони всю хату переписали на нього, бо я вже, ніби, своє отримала. Але ж я то отримала не від батьків. Мама пояснює все тим, що Михайло з дружиною будуть їх з татом доглядати до останнього. Але мені хата не потрібна, щоб жити. Мені б дітей мати куди завести, від задушливого міста.
В мене в сім’ї виникла неприємна розмова, пов’язана зі спадком.
Мені на даний час 40 років. Заміжня, виховуємо з чоловіком двох синів.
В мене є ще старший рідний брат, який з дружиною і двома дітьми живе поруч з моїми батьками в селі.
Мамі вже майже сімдесят, тато на два роки старший.
Коли я вийшла заміж, то жили ми з чоловіком на орендованій квартирі.
Через декілька років зі мною зв’язалася моя хресна мама. Тітка Люда, троюрідна сестра моєї мами. Вона була заміжня, чоловіка вже на тому світі давно не має. Дітей в них не було.
Ось вона і прийняла рішення, що свою трикімнатну квартиру перепише на мене.
Правда, була одна умова, я повинна буду за нею доглядати до кінця.
Я відразу ж погодилася на її пропозицію.
Ми з чоловіком зробили ремонт. Переселили хресну в найменшу кімнатку (вона сама так хотіла).
В синів була окрема кімната і в нас з чоловіком своя.
Живемо до сьогоднішнього дня в мирі та злагоді. Я готую, перу, прибираю, купую продукти. Але навіть незважаючи ні на що, хресна мені віддає і всю свою пенсію.
Вона розуміє, що в наш час все дороге, а їй тих грошей не треба. Головне, щоб було здоров’я, у що одягнутися, і що поїсти.
Додому в село я приїжджаю на свята, вихідні чи на літо, щоб діти більше побули на свіжому повітрі.
І ось після того, як закінчився навчальний рік, я вирішила завести синів до бабусі в село. Але там на мене чекав неприємний сюрприз.
Виявляється, брат намовив маму з татом, щоб вони всю хату переписали лише на нього, бо я вже ніби своє отримала.
Але ж я то отримала не від батьків.
Я вважаю, що це не чесно по відношенню до мене.
Чим я гірша за брата?
До того ж, я не збираюся там жити. Мені просто б виділили одну кімнату, де б я могла приїхати влітку з дітьми і трішки відпочити від запиленого міста.
Хіба я багато хочу?
Але по поведінці мами з татом я бачу, що вони підуть на зустріч Михайлу. Головне, чим вона мені все пояснює, що Михайло і його дружина будуть їх доглядати, як я хресну…
Я не розумію, хто в цій ситуації правий.
Що ви скажете з цього приводу? я маю добровільно відмовитися від своєї частки? Чи стояти на своєму?
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
