fbpx

На сніданок Марія Миколаївна вирішила нам з Тарасом насмажити відбивних, тут і я вже прокинулась на запах з кухні. Приходжу, а свекруха каже: “Досмаж, бо мені потрібно відлучитися”. Та я залюбки. Дивлюсь, а поміж тими відбивними якісь м’ясні “хвостики” смажаться, вирішила я спробувати один, тай не помітила, як з’їла всі, ну такі вже смачні вони були, подумала, що це якісь обрізки з відбивних. Та коли зайшла моя свекруха, дивно почала усміхатись

Недаремно стільки анекдотів на тему свекруха і невістка. Я сама в невістках, скажу вам чесно, що не день, то новий анекдот.

Зі свекрухою ми хоч і живемо мирно, та завжди знайдемо чим одна одну “підколоти”.

З чоловіком ми коли побрались і він привів мене в невістки, відразу попередив, що мама добра жінка і має гарне почуття гумору.

Я завжди відчуваю, що свекруха на моєму боці, якщо і доходить в нас з Тарасом, так звати мого чоловіка, до суперечки, то ми з Марією Миколаївною завжди праві і правда на нашому боці.

Так і сьогодні хочу з вами поділитись однією історією із нашого веселого життя.

Ще на той час Марія Миколаївна, тримала порося. Кожного разу вона маринувала і коптила свою домашню шинку. Ох і смакота виходила по її рецепту. Та я в невістках і ще не знаю всіх правил.

Якось на сніданок Марія Миколаївна вирішила нам з Тарасом насмажити відбивних до картоплі, тут і я вже прокинулась на запах з кухні. Приходжу, а свекруха каже: “Досмаж тут відбивні, бо мені потрібно на трішки відлучитися” -, та я залюбки.

Дивлюсь, а поміж тими відбивними якісь м’ясні “хвостики” смажаться, вирішила я спробувати один, тай не помітила, як з’їла всі ті хвостики, ну такі вже смачні вони були, подумала, що це якісь обрізки з відбивних.

Та коли зайшла моя свекруха, дивно почала усміхатись. Сіли ми до сніданку, та й Тарас питає маму, де ті “проби” з шинки, потрібно знати, чи вона вже готова і чи чогось не бракує.

Читайте також: Від батьків нам з братом у спадок дісталася хатинка. Володя великий бізнесмен, ми з чоловіком звичайні роботяги. Ось я і старалася там якусь грядку посадити. Вже зимувати легше, ще й в такі важкі часи. Та недавно ми з Володею зустрілися, і він почав говорити, що хата з кожним роком падає в ціні, і треба її продавати. Я здивувалася, але згодом таки мені відкрили “родичі” очі. Виявляється, носа туди пхає його дружина

Ой, бачили б ви мої перелякані очі. Щоки горіли з сорому та Марія Миколаївна з усмішкою говорить: “Ой забула я геть за них, нічого будемо на обід їх коштувати”.

На сьогодні я мама чудового хлопчика Назарчика, і я дуже хочу бути такою свекрухою як, Марія Миколаївна.

А цікаво, які свекрухи у вас? Поділіться своїми веселими історіями з життя.

Чекаю вас у коментарях!

Автор – Наталя У.

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page