Недаремно стільки анекдотів на тему свекруха і невістка. Я сама в невістках, скажу вам чесно, що не день, то новий анекдот.
Зі свекрухою ми хоч і живемо мирно, та завжди знайдемо чим одна одну “підколоти”.
З чоловіком ми коли побрались і він привів мене в невістки, відразу попередив, що мама добра жінка і має гарне почуття гумору.
Я завжди відчуваю, що свекруха на моєму боці, якщо і доходить в нас з Тарасом, так звати мого чоловіка, до суперечки, то ми з Марією Миколаївною завжди праві і правда на нашому боці.
Так і сьогодні хочу з вами поділитись однією історією із нашого веселого життя.
Ще на той час Марія Миколаївна, тримала порося. Кожного разу вона маринувала і коптила свою домашню шинку. Ох і смакота виходила по її рецепту. Та я в невістках і ще не знаю всіх правил.
Якось на сніданок Марія Миколаївна вирішила нам з Тарасом насмажити відбивних до картоплі, тут і я вже прокинулась на запах з кухні. Приходжу, а свекруха каже: “Досмаж тут відбивні, бо мені потрібно на трішки відлучитися” -, та я залюбки.
Дивлюсь, а поміж тими відбивними якісь м’ясні “хвостики” смажаться, вирішила я спробувати один, тай не помітила, як з’їла всі ті хвостики, ну такі вже смачні вони були, подумала, що це якісь обрізки з відбивних.
Та коли зайшла моя свекруха, дивно почала усміхатись. Сіли ми до сніданку, та й Тарас питає маму, де ті “проби” з шинки, потрібно знати, чи вона вже готова і чи чогось не бракує.
Ой, бачили б ви мої перелякані очі. Щоки горіли з сорому та Марія Миколаївна з усмішкою говорить: “Ой забула я геть за них, нічого будемо на обід їх коштувати”.
На сьогодні я мама чудового хлопчика Назарчика, і я дуже хочу бути такою свекрухою як, Марія Миколаївна.
А цікаво, які свекрухи у вас? Поділіться своїми веселими історіями з життя.
Чекаю вас у коментарях!
Автор – Наталя У.
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Свого сина Галина Петрівна не виховувала. Принесла “в подолі” і віддала своїй мамі. Мій чоловік виріс такою чудовою людиною завдяки бабусі. Дай Бог їй здоров’я. І коли в нас народилася дитинка, свекруха, яка вела не дуже гарне життя, почала мене вчити, як виховувати Миколку. Бо бачте, він мені колись на голову вилізе. – Надто сильно ти про нього піклуєшся. Самостійним він ніколи не стане!
- До сина на ювілей з пустими руками я не йшла. В невістки маленька дитина, і вона відразу ж попередила, що всю гостину вона буде замовляти. Ну, думаю, скільки там тих суш в коробочці. Я стала ні світ ні зоря, котлет насмажила, олів’є приготувала, огірки і помідори вквасилися. – Ви сідайте на диван! З хвилини на хвилину має доставка під’їхати. – Та чого чекати! В мене все є. – Я давай витягати продукцію з сумки. Я ж і подумати не могла, що невістка так на це відреагує. Відтепер буду на гостину до них йти, як пані: телефон в сумочку і все!
- Свекруха моя знову умудрилася вчудити! Ну скільки пояснювали, просили людину – все одно своє гне. Ось і зараз. Але вона весь час забуває про це прохання, ну або навіть абсолютно свідомо ігнорить його. Притягла дитині розумний телефон, який, само собою, у малого вже є
- Оскільки у нього за містом невелике господарство, є живність – коза. кури-качки – та город, його дні з коханою жінкою мають бути дуже насиченими. Підйом із самого ранку. Потім робота. Догляд за тваринами та майбутнім урожаєм. Неспішно, без фанатизму. Але щоб аж до обіду. Потім невелика перерва й знову працювати – все, як у наших предків. Вони роботи не боялися і жили сто років. Моя квартира в центрі Луцька йому як п’яте колесо
- Учора моя невістка Олена мала 36 років. Та я поїхала у місто до дітей на два дні раніше – щоб усе їй допомогти, разом приготувати всілякої домашньої смакоти – голубців, завиванців, холодцю, перців нафарширувати, торт спекти, млинців з сиром солодких . Привезла з села всього свого – курку, качку свої, свининки на холодець купила в сусідів, яєць – теж своїх, мочка і сиру, тільки зробила. Ну й овочів-фруктіва, само собою. Ледве доперла все маршруткою! А сьогодні вже поїхала зранку додому, наплакалася всю дорогу і заспокоїтися не можу – ну так прикро! Ну хіба так можна??? Все запхала в холодильник і не глянула. А відмітили – просто сором