Невістка вкладаючи гроші у мого онука, просто викидає їх на вітер. Ну де він, а де англійська мова? Ну який з нього айтішник? Так, він не геть чистий телепень, але і розумом великим не світить. Я вважаю, що це велика помилка. Молодь зараз якась не та. Не думають вони на два кроки вперед! Ой не думають! Потім будуть мене згадувати. А поки тільки зляться
Я живу з сином, невісткою і двома онуками в одній квартирі.
Нічого не скажу, невістка хороша і що важливо, має бізнесменську жилку.
Марійка має два павільйони на базарі, якими керує.
Мій син працює машиністом поїзда. Робота не легка, треба весь час бути в напрузі.
Не скажу, що грошей багато в сім’ї, але не бідуємо, дякувати Богу. Мене моя пенсія виручає, скільки там мені треба одній.
Молодший мій онук вчиться в шостому класі, а старший у восьмому.
І ось діти задумали зі старшого Остапа зробити айтішника. Вже більше двох років вони його готують до якогось ліцею, в який він може вступити навіть цього року.
Але там вступні іспити треба здати. Тому невістка і вкладає купу грошей в Остапа.
Він вчитися дуже не хоче. В школі так-сяк тягне, а потім ще дома ці онлайн уроки.
Це купу грошей йде, але, щось мені підказує серце, що толку з цього буде нуль.
Я стара, але розумію, що якщо того хочуть батьки, а не дитина, то нічим добрим не закінчиться.
Ось в мене питання до батьків. Чи нормально це, вкладати гроші в дитину, яка не надто “блистить” розумом?
Хто правий в цій ситуації?
Автор -Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Після дня народження я почала питати у внука, чи хватило йому всіх подарованих грошей на смартфон. А потім кажу: тато ж тобі п’ять тисяч дав. А він такий здивований каже: які п’ять тисяч? В конверті лише тисячу гривень лежало. До того ж конверт був підписаний, і ніякої помилки бути не може. Я в тих нервах викликала сина до себе. Не хотіла це по телефону виясняти
- Коли не стало дочки, я почала судитися зі своїм зятем. Я думала, що зроблю йому послугу, взявши на виховання свого єдиного онука. Дмитрик був дуже схожий на Лілю, і це давало мені сили продовжувати жити. Позов я програла. Зараз Дмитрику п’ятнадцять. Батько відвіз його далеко від мене. Мабуть, я на таке ставлення заслужила. Я б все віддала, лиш би повернути час назад
- Моя свекруха виховує свого онука від першого шлюбу Ореста. Я його друга дружина. Колишня невістка після розлучення переїхала жити в Канаду. Мій чоловік виплачує на сина аліменти, але свекрусі цього виявилося мало. – Богданчик і полуничку хоче і черешеньку. – Я ж не стрималася, і натякнула, щоб до рідної мами звернулася по допомогу. І тут відкрилася таємниця, про яку я і не здогадувалася
- Мені було куди повертатися з Італії, дочка за гроші, які я надсилала, зробила з занедбаної маленької хатинки красиву і сучасну. Там були нові меблі і техніка. Олена з чоловіком і дітьми жила окремо. За всі ці роки я зробила все, щоб вона мала свій куточок. І здавалося б, живи та радій, але той спосіб життя, який вела сеньйора Беатріс, за якою я доглядала до останнього, не дає мені спокою до сьогодні
- Чоловік вклав 300 тисяч гривень у квартиру, яку свекор купив на своє ім’я. Я жила сама в обласному центрі, коли зібралася виходити за Ореста заміж. Тому майбутня зовиця допомагала мені приміряти весільну сукню. Дізнавшись, скільки воно коштує, вона, звісно, передала це своїй мамі. І ось у день, коли ми дізналися про стать майбутньої дитини, свекор змусив її зателефонувати мені. Свекруха витягла мед і сказала: “Ось беріть, і 500 гривень віддавайте відразу”. Я мед не переношу, і я просто його не люблю