Мені довелось вислуховувати від свекрухи, який бідненький її син, а всьому виною, я, бо заставила працювати на двох роботах. Та я знайшла вихід заспокоїти Ольгу Яківну.

Чоловік затягнув нас у борги, тож довелося почати крутитися. Його треба було трохи підштовхнути, а свекруха  думає про мене, як про монстра, через якого її геніальний син скоро впаде від безсилля.

Певний час у нас з Мар’яном було все дуже добре, але якось так вийшло… Мар’ян не боявся кредитів і врешті-решт ми опинилися в боргах. Бізнес перестав процвітати, і потрібно було починати виправляти ситуацію. Але мій чоловік до цього не звик.

Я бралася за всі роботи світу і звичайно, тягнула за собою і чоловіка. Окрім всіх боргів в нас ще був незавершений будинок. Якби я щодня не віддавала накази Мар’яну, він би просто сів на диван і склав на колінах руки.

У мене було дві роботи, щоб вилізти з тої ями. Не дивно, що я очікувала того ж від Мар’яна. Тому він протягом тижня працював на будові у компанії свого друга, а у вихідні працював офіціантом. Його мати ледь з розуму не зійшла, як про це дізналася.

При першій же можливості вона звернулася до мене з претензіями.

– Так ти замучиш мого Мар’янчика. Мій Мар’янчик не селюк якийсь, щоб ти ним командувала, – злим тоном сказала мені свекруха, а в мене з рота пішла піна від люті, та я себе стримувала.

Не всі знали, що якби не я, ми б дуже погано закінчили. Я не хотіла підвести Мар’яна, я бачила, що він дуже старався. Йому просто не вистачало когось, хто б міг його “підпихати” ззаду.

Його мама все життя стрибала навколо нього, все у нього було безкоштовно і завжди було його. Вона думала, що Мар’ян знайде собі дружину, що замінить її. Але річ в тім, що вона не навчила сина головному – вмінню розпоряджатися грошима. Мовчу вже про те, що Мар’ян, як дитина, перебирає харчами.

Я змирилася з тим, що свекруха мені заважає виховувати свого чоловіка. Навіть її сусіди по будинку погано дивилися на мене.

Однак вона не дає мені спокою і, мабуть, щоб захистити сина, почала свою “проповідь”.

– Леська, їй-богу, дай йому хоч дихнути в суботу та неділю. Хіба ти не бачиш, що він весь блідий? – наголошувала мені Ольга Яківна. Я не можу дивитися, як ти закидаєш його роботами.

Довелося відійти, щоб не пінитись. Але у мене не вийшло і я врешті-решт зірвалася.

Читайте також: Я в той день огірки консервувала. Весь день, як білка в колесі крутилася, а на вечір присіла трішки. Чую, дзвінок в двері. Діти коли їдуть, то попереджають. Відкрила і побачила сина, який був сам не свій. Сіли ми за стіл, почала я його розпитувати, а виявляється, вся справа в його тещі. Знала вона, що Володя з самого ранку їде на оптовий базар за огірками, яблуками і ще якимись фруктами для закруток. І попросила і їй взяти подешевше, ще й банок в придачу декілька

– Якби ви його правильно виховали, я б зараз це не вислуховувала! Після вашого виховання ми мало не втратили дах над головою, а Мар’ян добре знає, які у нього недоліки. Він може захистити себе, тому не заважайте мені його наставити на шлях істинний!

Як не дивно, я говорила ввічливо, тримаючи себе в руках, бо переді мною все ж мама мого чоловіка.

Ольга Яківна суворо глянула на сина, він знизав плечима і з того часу тихо. Однак я не знаю, як довго це триватиме.

Текст підготовлено на основі реальної історії, фото лише для ілюстрації. Імена змінено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Автор – Наталя У.

Передрук заборонено!