Без рубрики 0
Ми все чекаємо, коли в нього очі відкриються. Чекаємо на момент, коли Юля прийде на зустріч засмучена, з хусткою в руках і скаже: «Він мене покинув!» Не те, щоб ми погані подруги. Ні. Просто Світлану Ігорівну дуже шкода
Зустрілися в кафе з однокурсницями, про дівоче побалакати. Одна аж світиться, усмішка до вух.
Без рубрики 0
Дитині шість років виповнюється! День народження у суботу. І ось одну бабусю сам запрошує, радіє, що вона прийде, а другу не хоче, і все! Бабусю Наталю, каже, не клич, не хочу, щоб вона приходила! І все б нічого, але свекруха збирається бути. Дзвонила вчора – я, каже, подарунок купила! І що робити? Чи не запрошувати? Так там образ буде до неба
Повинна дитину виховувати так, щоб вона бабусю любила? – Дитині шість років виповнюється! –
життєві історії 0
Минув рік. Чи треба казати, що нічого вони не подарували, ну хоча б на чергову річницю весілля. Жили ми не бідно. Але чоловік був принциповий, адже мама сказала, що нічого купувати не треба, значить треба слухатися. Сімейний бюджет у нас загальний, але гроші зберігав чоловік. І покупки здійснювалися за його згодою. Якщо він хотів – неодмінно купувалося
Багатьом знайома картина з минулого: гарно розставлений кришталевий посуд у серванті бабусь чи батьків.
життєві історії 0
Я справді ніде не працюю. В мене ідеальний чоловік, який робить все, щоб мої захцянки вмить виконувались. Але саме в цей день навалилось все на купу. Додому ледь ноги притягла. Після ванної відразу лягла на ліжко. Робити щось сил не було. А тут чоловік дзвонить. – Люба, я скоро буду. І не один! – Я задумалася
Я справді ніде не працюю. В мене ідеальний чоловік, який робить все, щоб мої
життєві історії 0
Я подумала, що сестра скаже дякую і поверне мені ключі, але замість цього, вона сказала, що їм чотирьом в однокімнатній ніяк не вжитися і є пропозиція продати мою квартиру, щоб ці гроші вони додали до своїх і купити двійку. Я їй сказала, що такого не буде і щоб вона із чоловіком заробляла на свою двійку самостійно. Катя «надула губи» і сказала, що це не реально, оскільки її чоловік стільки не заробляє, щоб влазити в іпотеку
У моєї подруги дитинства Світлани, є молодша рідна сестра і так вийшла, що з
життєві історії 0
Подруга вирішила розлучитися. Попросилася тимчасово пожити з дитиною своїх батьків. Тимчасово це на півроку, поки вирішується питання з розміном квартири та ремонтом. Розповідає, що батьки — ні в яку: «Згоди на розлучення не даємо, а якщо ти все ж таки вирішила, то на нас не розраховувай». Аргумент: “Мамо, я з ним нещаслива” – не вважається вагомим
Подруга вирішила розлучитися. Попросилася тимчасово пожити з дитиною своїх батьків. Тимчасово це на півроку,
рецепти 0
Подруга привезла з Італії рецепт пирога з найдешевшою начинкою
Пиріг готується дуже просто, а набір продуктів для нього – найпростіший і доступний для
життєві історії 0
Жили ми з Платоном з його батьками. Вирішили, що настав час народити дитину. Сказано-зроблено. Свекруха зі свекром стрибали від радості і дякували мені за першого онука. Після появи Артемчика моєю роботою стала дитина та підтримка домашнього затишку. І ось нова квартира – на свекруху, а я маю намір виставити рахунок за роботу по дому. Коли вибираємо одяг, чоловік та його батьки незадоволені, коли річ для дитини дорога. Я довго не могла зрозуміти, куди чоловік діває свою зарплату, вона у нього точно вище за 50 000 тисяч гривень
Ми з Платоном одружилися п’ять років тому, а знайомі усі 9, ще з університету.
життєві історії 0
Насправді бабуся Тамара була мені двоюрідною. І через півроку виник онук. Рідний. Із правами на спадщину. А за заповітом мені все відписано. Будиночок, ділянка, але з умовою — я дбатиму про собаку. Онук дізнався – до суду. Там реально гігант – купа кімнат, інтер’єри, посуд, меблі. Бабуся комфорт і красу любила, вона взагалі жінка зі смаком була. Вникаю. Вірю, що не можна ось так просто обійти заповіт
У мене була бабуся Тома. Всі її у нашому дворі любили, вона пекла і
життєві історії 0
Що я Лілі тільки не казала, як не “відшивала” від себе, та подругу тягне на моє плече поплакатися, наче магнітом. Поки в мене ще дитини не було, я мовчала, та згодом все змінилося. – Ой, та чим ти таким зайняти? Положи спати, і йдемо “каву” на кухню пити!”
Що я Лілі тільки не казала, як не “відшивала” від себе, та подругу тягне

You cannot copy content of this page