iBilingua

Я не знаю, як так можна жити, як моя сестра Наталка, нічим не думає, вічно без грошей! Ніколи не працювала, тільки фанатично економила гроші, але нещодавно я дізналася несподівану новину, це вже нікуди не налазить! Вона завжди займалася хтозна чим: малювала, плела всяке з бісеру, шила одяг, навіть робила глиняний посуд. Коли Наталя вийшла заміж, варила мило та віск для свічок. Їхня сім’я потихеньку почала занурюватися в кредити, оскільки звичне, сите життя відпустити їм було дуже важко. Вона навіть яблука та груші збирала біля чужих ділянок!

Я не знаю, як так можна жити, як моя сестра Наталка, нічим не думає,

життєві історії 0

Одружилися ми з Микитою кілька років тому, вже виховуємо донечку. Так сталося, що нам довелося жити із батьками чоловіка. Справа в тому, що вони хочуть купити спільний будинок для всієї великої родини, і щоб не витрачати гроші на орендовану квартиру, а більше відкладати, ми і переїхали. Я думала, що я терпляча людина і зможу вжитися з ким завгодно, але пройшло півроку і моє терпіння закінчується! Все почалося з того, що я майже 3 тижні драїла квартиру, свекри просто страшні нечупари! Але! Навіть це все мені набагато легше пережити ніж те, що всі вони страшенні ледарі! Свекруха ніколи нічого не готує, їсть одні якісь бутерброди і чай з цукерками

Одружилися ми з Микитою кілька років тому, вже виховуємо донечку. Так сталося, що нам

життєві історії 0

Останнім часом дочка сильно причепилась до мене, чому це я досі татові пам’ятника не поставила. Я вже втомилась їй пояснювати, що я ледь виживаю за свою маленьку пенсію. Бувають дні, що мені хочеться чогось солоденького, а я собі шкодую, адже думаю, як би мені на місяць на хліб вистарчило. А пам’ятники то зараз така дорожнеча, мені ані за десять років не наскладати. Та Наталка стверджує, щоб я не прибіднялась, а зав’язала трохи пасок на талії і віддала батькові належне

Моя дочка зовсім мене не чує, весь час вимагає в мене те, чого я

життєві історії 0

Я вийшла заміж в 16 років і не жалкую про це, я щаслива. Але ось стосунки з мамою мого чоловіка не склалися. Ще на весіллі моя свекруха сказала, що цей шлюб не витримає і року. Моя мама виховала мене сама як могла, а мій чоловік вихований у повній сім’ї. Ну ось на підставі такого досвіду свекруха втручається в наше життя, а я помітила, що після її візитів ми з чоловіком постійно конфліктуємо. Але я думала що винна я, що роблю щось неправильно. Всі 12 років намагалася знайти підхід до батьків чоловіка але марно. Мій день починається о 4 ранку, коли я провожаю чоловіка на роботу, смажу йому яєчню й готую каву

Я вийшла заміж у 16 років і не жалкую про це, я щаслива. Але

життєві історії 0

Моїй мамі 57 років, мене вона виховувала одна, без чоловіка. Є ще двоє дітей від першого шлюбу мами, вже дорослі люди, сімейні. А я маю поважати, любити й терпіти її з усіма її примхами й вибриками. Бабуся намагалася відмовити матір хоча б мене брати на ці збори, але мама була невблаганна: “Я всіх вас врятую, всіх приведу до Бога!” мама ні з ким не спілкується, сестру мою характеризує “Щоб їй порожньо було!”, дружину брата мама не переносить, та й невістка маму також. Мама вважає себе найкращою людиною на землі, а навколо всі погані. Мене намагається контролювати у всьому, абсолютно у всьому. Мені можна одягатися тільки так, як сказала мама, їсти тільки те, що вона сказала. Коли всі мої однокурсники з радістю їдуть на канікули додому, я їду мало не зі сльозами. Митися в жодному разі не можна через день навіть! До того ж вона плекає думки про переїзд до мене в Черкаси. Що, мовляв, купить вона квартиру, продасть двушку в нашому місті

Моїй мамі 57 років, мене вона виховувала одна, без чоловіка. Є ще двоє дітей

життєві історії 0

Вже минула година, стіл був накритий, а обраниці сина не було. Я вже й надіялася, що це з кінцями, і потирала руки, як на порозі постала ця Ірина в подертих джинсах. Але найцікавішим було те, що на обличчі в неї творилося таке, ніби вона вчора лягла спати і косметику з себе не змила. Такі чорні кола під очима навіть на хелловін ніхто не малює. Чесно вам скажу, я ледь дочекалася закінчення вечері. А після була розмова з Сашком

Вже минула година, стіл був накритий, а обраниці сина не було. Я вже й

життєві історії 0

До заміжжя я зустрічалася з багатьма молодими людьми і щоразу ми розлучалися через те, що мамі вони не подобалися. Зустріла я майбутнього чоловіка Олега, само собою, він також їй не сподобався, мама сказала – я все одно вас розведу. У нас склалися чудові стосунки, одразу ж при першій зустрічі. Я старша за чоловіка на 5 років, свекруха про це дізналася пізніше

Є матусі, які не полюблять обранця чи обраницю своєї дитини, не тому що та

життєві історії 0

Я завтра терміново біжу до нотаріуса, аби змінити заповіт! Так, я порушую обіцянку полеглого за Україну сина, але маю дуже вагомі причини! Вона каже, що інакше поїде дахом, що дітям щаслива мама треба, але як так можна – я все одно не розумію! Ще півроку не минуло, а вона скакати на весілля побігла! Так і мужика чого доброго приведе! А вчора спонтанно до невістки зайшла – так взагалі очам не повірила і дар мови втратила!

Мені дуже важко про це все писати, але треба виговоритися й попросили поради. Звуть

життєві історії 0

Мої тато й мама живуть все життя в селі на Житомирщині, світу білого за роботою не бачили. Корови, свині, кури, гуси, кози, кролики, котики, собачки і так далі. Ми з сестрою виросли і виїхали з села, бо там роботи немає, тільки з господарства жити та гриби-ягоди збирати. У батьків якраз наближається 30 років спільного життя, тож ми з чоловіком вирішили зробити спільний подарунок на день народження моїй мамі і тату – такий, який вони самі не зможуть собі дозволити. І ми купили їм путівку в Карпати на 10 днів, в чудовий пансіонат, з купою оздоровчих процедур. Мама просить повернути путівку, а їм віддати гроші. Я так розгубилася, що навіть не знала, що відповісти

Мої тато й мама живуть все життя в селі на Житомирщині, світу білого за

життєві історії 0

На мій день народження Олена відправила СМС з одним єдиним словом – вітаю! Я подякувала, хоча було незрозуміло, чим вона керувалася в цей час. Та з часом все призабулося. А на Покрови я поїхала до мами в село. В цей день в нас храмове свято. Вийшовши з церкви я помітила подругу. Не підійти і не привітатися, я не могла. – Як ваші справи, Оленко? Як синочок? – Все якнайкраще!, – відповіла подруга і щаслива попрямувала до автівки

На мій день народження Олена відправила СМС з одним єдиним словом – вітаю! Я