Довгий час я жила тим, що у мого чоловіка немає причин для походеньок наліво. Але потім я дізналася, що він одного разу оступився. А що найгірше, з жінкою, яка має найгіршу репутацію в нашому селі…

Мені доводиться добре думати, щоб сказати гідно те, що я думаю про свого Антона, якому в вересні виповнилося сорок років. Ми разом прожили в мирі і злагоді п’ятнадцять років.

Я знала, що Антон довго планував, як проведе свій сороковий день народження. Чогось він і чекав, а з іншого боку, боявся цього “середнього” віку.

Він давно говорив, що не хоче бачити в цей день рідню, а хоче просто посидіти в чоловічій компанії за “пінним”.

Він замовив кафе на і покликав друзів дитинства та юності. Це була суто чоловіча зустріч, тому я вважала за краще нічого не питати. Я можу чітко уявити, як вони веселяться і згадують про старі добрі часи в “пісочниці” чи щось інше.

Я вважала за краще зібрати дітей і ми поїхали до моїх батьків. Зрештою, це були не такі вже й погані вихідні. Мені сподобалось. І, як мені сказав Антон у неділю, коли я повернулася додому, в нього теж. Він пам’ятав небагато, але хіба це важливо?

Та в наступні дні Антон почав поводитися дещо дивно. Іноді він приносив мені квіти і робив комплімент за зачіску. Раніше Антон робив такі вчинки, коли йому щось від мене було потрібно.

Я не могла зрозуміти, чому він поводиться саме так. І коли після цих вчинків він нічого у мене не просив, я запідозрила неладне…

– Може в нього інша? Але це абсурд, – заспокоювала я сама себе.

Я думала про це кілька днів, але не хотіла питати Антона, тому що він, мабуть, нічого мені не сказав би. Зрештою це вирішилося само собою.

Якось я йшла з роботи і несла важкі сумки з покупками. По дорозі я зустріла Світлану, яка в нас в селі величається, як “гаряча” жіночка. Сама Світлана не заміжня, але від різних чоловіків має дві дитини. Проходячи повз мене, вона тихо сказала, що мій чоловік – “вогонь”!

У цей момент я мало не пустила на тротуар свої торби з продуктами. Я поклала сумки на лавочку, що була поблизу і випросталася.

Я вирішила не влаштовувати “цирк” посеред вулиці, тому ми тихо з нею переговорили. Мені б було соромно за свого Антона, якби хтось дізнався, що він сплутався з “такою” жінкою, яка в селі не має хорошої репутації, від слова зовсім.

Тепер я зрозуміла, з якої радості Антон купляє квіти і робить мені компліменти. Але я не розумію, як мій чоловік міг сплутатися саме з нею. Чому саме Світлана?

Коли Антон прийшов додому, я ввімкнула дітям телевізор і запросила його на кухню, закривши за нами двері.

Читайте також: Та мої сини в такому віці і макарони вміли зварити, і яєшню посмажити, а той такий безпорадний. Я і котлет насмажила і підливу до картоплі зробила, а він таке не їсть. Прийшлося до магазину бігти за пельменями. Таку їжу – з радістю. Накупили ми також і солодощів. Багато там було, думали, трохи з’їсть, а решту додому завезе. Та де там, все змолотив, одні фантики по хаті валялися. Я мовчати не збираюся і все сину і невістці вискажу!

Він навіть нічого не заперечував. Антон говорив, що все сталося швидко і він не знає як це пояснити.

Антон почав мене благати пробачити його.

– Більше таке не повториться! Благаю! Не руйнуй все, що між нами було! В нас діти. Це було якесь помутніння!…

І ось що мені робити? Я знаю, що цього б не трапилось, якби не “біленька”. Але якщо з іншого боку подумати, цьому немає виправдання.

Я дуже зла на Антона і не знаю, чи пробачу його колись.

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“