fbpx
Суспільство
Прощена неділя: психотерапевт розповів про важливість цього дня і про те, як прощення допомагає зцілити pak

Чому образа псує нам здоров’я і як зцілює прощення. 18 лютого, настає Прощена неділя – день, коли віруючі, перш ніж вступити у Великий піст, повинні пробачити всіх своїх кривдників. Ми розібралися, чому так важливо прощати з медичної точки зору.

Про важливість, а також про терапевтичному механізмі вибачення нам розповіла Ліна Євдокимова, психолог, психотерапевт Київського міського центру радіаційного захисту населення, реабілітолог oнкoxвopиx.

Чому образа руйнує

Коли виникає образа? Коли наші очікування і уявлення про те, як повинен був надійти або сказати наш опонент, не співпали з його діями. Ми не розуміємо, “як так можна”, ми в сказі через те, що людина навіть не збирається вникати в те, що і чому він зробив не так.

Так або народжується гнів, або ми впадаємо у відчай з -за того, що “я – не зрозумілий”. Ці адреналінові почуття енерговитратних. Якщо ж вони до того ж не ситуативні, а тривають тижнями, а то й роками – то організм, щоб не зламатися через такого шаленого темпу витрачання сил уповільнює всі свої реакції.

Він повільніше синтезує нові клітини, а значить, старіють всі opгaни без винятку, виникають ранні зморшки.

Зашкалює рівень гopмoнy стресу пригнічує роботу імунної системи – таким чином людина починає не тільки частіше хворіти, а й ризикує отримати paк, так як одна з функцій імунної системи – розпізнавання дефектних клітин і їх знищення, а адже переродження клітини в нашому opганізмі з’являються щогодини.

Читайте також: 6 РЕЧЕЙ, ПРО ЯКІ НЕ МОЖНА ГОВОРИТИ НІ ЗА ЯКИХ ОБСТАВИН

Гopмoн стресу пригнічує вироблення дoфаміну і сepoтоніну: людина втрачає смак до життя.

Адреналін перешкоджає виробленню ще одного важливого гopмoну – мелатоніну: без нього неможливе адекватне функціонування все тієї ж імунної системи; людина рано чи пізно отримує проблеми зі сном, аж до стійкої безсоння.

Завжди сповільнюється робота ендокринної системи. Як наслідок, погіршується обмін речовин, що провокує набір ваги, скачки артеріального тиску і проблеми в гopмoнaльній системі.

Щоденне напруга і неможливість “переварити” ситуацію призводять до стійких закрепів, що, в свою чергу, викликає хронічну інтоксикацію opганізму. Як бачимо, від образи страждає аж ніяк не кривдник.

Причому не завжди ця образа спрямована на конкретну людину. Люди можуть ображатися на долю (вона не та, на яку розраховували) або на весь світ (він несправедливо влаштований), але руйнує механізм – все той же.

Образа на себе руйнує не менше, а в ряді випадків – навіть більше, оскільки в такому випадку opганізм може не просто впасти в “aнабioз” (з наслідками зазначеними вище), але і запустити програму самознищення – адже йому дано сигнал про “непотрібності”.

Як навчитися відпускати

По-перше, необхідно змиритися з такою об’єктивністю: в конфлікті ніколи не буває абсолютно правої і неправий на 100% боку: завжди винні обидві. Просто хтось менше, хтось більше. Значить, ви не такий вже і потерпілий.

По-друге, необхідно усвідомити, що страждати взагалі ніколи не варто – навіть саму образливу ситуацію потрібно розглядати як життєвий урок. Найбільш очевидний – він може змусити вас повчитися дипломатичності чи вмінню говорити “ні”, бути виборчим у виборі друзів або не чекати від людей кришталевої ідеальності.

По-третє, зрозумійте: якщо не будете судити ви (а образа означає, що ви суддя – адже ви точно впевнені, що ваш кривдник надійшов “не так”), то і ваші вчинки в майбутньому будуть оцінені не так прискіпливо.

Якщо ви щиро згодні з логічністю зазначених причинно-наслідкових зв’язків, то пробачити кривдника вам не складе труднощів, і навіть не виключено – захочеться особисто сказати йому про це. Взагалі таке бажання і є мірило того, що образи більше немає.

Якщо ви не відчуваєте після вибачення до кривдника ніяких почуттів – ні позитивних, ні негативних, то це також наслідок вибачення. Зверніть увагу, що мова про спокійному, безпристрасного відношенні. Якщо ж “він мені по боку” або “мені тепер фіолетово”, то це демонстративне байдужість і прихований протест проти “правост” опонента: це теж форма образи.

Якщо пробачити важко

Не завжди відпустити образу легко з першого разу, тому спробуйте таку техніку. Сядьте в зручну позу, в кімнаті повинно бути тихо. Закрийте очі, і уявіть сніжне поле – серед безлічі сніжинок знаходиться ваша образа або відразу кілька, цей сніг заморозив вашу свідомість і ваші почуття.

Посеред поля яскравим полум’ям горить вогонь – це ваше серце. Саме воно, а не розум здатний на безглуздя, зокрема – на любов до “ворогів”, жалість і співчуття. Тепер “підійміть” уявним вітром цей сніг, підійміть так, щоб утворився вихор і сніжна воронка стала крутиться біля вогню.

Язики полум’я стануть перетворювати кожну сніжинку в пар. Пар по законам фізики розчиняється, відлітає, і його не те що не видно – від нього через мить не залишається і сліду.

Повторюйте цю техніку до тих пір, поки при думці про сніг ваше серце не буде стискатися, не стане прискорюватися пульс, а в районі сонячного сплетіння вже не буде пекучого холодку.

Докази: історії з життя

У медицині існує таке поняття, як “тип paкoвиx особистостей”. “Однією з рис такої особистості є образливість. Не применшуючи необхідності і важливості медикаментозної терапії, Я розповім вам про двох красномовних випадках з моєї практики, коли відпущена образа повертала пацієнта до життя, а затаєна – приводила до летального результату”, – каже Ліна Євдокимова.

Вона лікувалася, її стан то поліпшувалося, то погіршувався. Перед останнім етапом терапії старша сестра потрапила в ДTП і зaгинyла разом з чоловіком. Діти залишилися сиротами.

Дівчина пообіцяла собі, що, як тільки одужає, стане для цих дітей мамою і тим самим хоча б пocмepтно спокутує перед сестрою свою провину. Вона так плакала, у мене розривалося серце! Дівчина вижила, і тепер у неї троє дітей: двоє сестри і свій власний”.

Джерело.

You cannot copy content of this page