fbpx

Ще в машині я чула “запашок”, але щиро вірила, що сестра до такого не опуститься, і мені “здається”. Та в клініці я ледь біля неї встояла, хоча і не дуже близько старалася знаходитися. Ну, якось з горем пополам, пройшла вона обстеження. Повертаючись додому я запитала прямо, чи вона бриється під пахами і не тільки. – Ярино, то тільки ти така в нас пані міська. Це взагалі не дуже добре робити, бо раз Боженька нас так створив, значить так має бути!

Мені просто соромно за свою рідну сестру. Вона ще не така стара, щоб так себе запустити.

Нас у батьків двоє. Я та старша на два роки Наталка.

Заміж сестра вийшла, коли їй ледь вісімнадцять виповнилося. Жити пішла в село до чоловіка, правда в окрему хатинку, хоч і стареньку.

В планах чоловіка Наталі було на подвір’ї побудувати нову, гарну, але стільки років минуло, тому я думаю, це мрія нездійсненна.

На даний час Наталі сорок років і вона мама трьох дітей. Самій старшій дочці вже дев’ятнадцять років, а найменшому Петрику, чотири недавно виповнилося.

Я ж вийшла заміж в 25. Ми з чоловіком декілька років працювали за кордоном, а по приїзду відкрили свій бізнес і побудували гарну хатинку, в якій і живемо з дітьми. Їх в нас двоє: хлопчик і дівчинка.

З сестрою я не часто бачуся. Всі ми зайняті своїми справами. Наталя дітей няньчить, я також, тільки ще й бізнес з чоловіком веду, я бухгалтер за професією.

На свій вік я гарно виглядаю. Люблю я за собою доглядати, інакше жінка не є жінкою.

А ось про Наталку таке не скажеш.

Якось вона мені зателефонувала і попросила, щоб я порекомендувала їй жіночого лікаря, бо вона ще після появи на світ сина, не обстежувалася.

Звичайно, я вирішила допомогти сестрі і записала її до свого лікаря і навіть оплатила візит, бо Наталя б пошкодувала для себе тих 600 гривень і б шукала державного, а то черги і не знати, що за спеціаліст попадеться…

Я зустріла її в області і на автівці повезла в клініку.

Ще в машині я чула “запашок” поту, але щиро вірила, що сестра до такого не опуститься, і мені здається. Та я помилялася. В клініці вона нервувала перед обстеженням, тому було, самі знаєте що…

Я ледь встояла, хоча і не дуже близько біля Наталі старалася знаходитися.

Ну, якось з горем пополам, пройшла вона обстеження, а я тепер не знаю, з якими очима буду сама до того лікаря йти.

Але і це ще не все.

Я ж в автівці почала питатися, чи вона бриється під пахами, ну і “там”, звичайно, бо ж на обстеження їхала, як-не-як.

– Ярино, то ти така в нас пані міська тільки. Це взагалі не дуже добре робити, бо раз Боженька нас так створив, значить так має бути!

Я ледь вислухала ту її небилицю, чесне слово. Це ж треба, щоб на неї так життя, чоловік і материнство вплинуло.

Я легенько почала натякати, що світ змінюється, і треба йти з ним в ногу.

Та Наталя дивилася на мене, як на інопланетянина.

А через місяць в неї був день народження.

Я знала наперед, який подарунок їй зроблю. Зайшла в “Єву”, накупила всякого і різного: перспірант, парфуми, гелі для душу нормальні, шампуні, ну і звичайно, хороший станок, щоб прибрати з тіла все зайве.

Пакет був чималенький, а моїй радості, що я хоч трохи зміню стиль життя сестри, ще більше.

Я привітала, все розказала, що й до чого. Ще й заставила зразу дечим покористуватися.

Сестра ніби й зраділа, а я з виконаною місією повернулася додому.

Через тиждень ми випадково зустрілися в мами. І що б ви подумали… нічого не змінилося.

– Наталю, а ти чимось користуєшся з того “набору”?

Читайте також: Коли ми з сином вже мали повертатися, я попросила Влада приготувати для нас легенький супчик, щоб з дороги і я, і син, могли перекусити, бо купленим я сина кормити не буду. Чоловік на диво легко погодився. Я зраділа і з нетерпінням чекала його “шедевру”. Ох, що мене чекало дома. Чоловік потираючи руки запросив нас до столу і почав розливати по тарілочках… – окрошку! Ох і обіди було!

– Ой, та де мені то потрібно. Я все віддала Оленці, вона молода, їй потрібніше!

– Наталю, та дітям потрібна охайна і пахнюча мама, як і твоєму чоловіку. В що ти себе перетворила? Та ти не бабка, щоб махнути на себе рукою.

Сестра на мене образилася. Сказала, що я велика пані і що так не можна тиснути.

Я взагалі не розумію, як її чоловік терпить…

Як до неї достукатися? Це ж не нормально…

Автор – Наталя У

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!

You cannot copy content of this page