Днями народні обранці перейнялися відновленням кредитування, яке має прискорити зростання української економіки. Рада прийняла в першому читанні закон про відновлення кредитів, розроблений Нацбанком і пролежав у парламенті без руху майже рік.
Експерти оцінюють закон позитивно, але вважають його технічним і кажуть, що без зміни кредитної політики НБУ нововведення мало що змінять, навіть якщо закон вступить в силу.
Що прийняли
Як роз’яснив глава НБУ Яків Смолій, три головних постулату закону такі. По-перше, закон зменшить ризики для банків при видачі кредитів, так як в ньому чіткіше прописано застосування механізму застави і поручительства, які поширені і на спадкоємців боржника.
Наприклад, якщо банк-кредитор змінить зобов’язання (збільшить відсотки по кредиту, введе додаткові штрафи і пені), то поручитель відповідає за порушення виплат позичальником в обсязі до внесення змін (зараз – в новому обсязі).
По-друге, знизиться фінансове навантаження на позичальників, так як вони отримають право у разі незгоди з діями банку (підвищення процентної ставки та ін.) Погасити кредит протягом 30 календарних днів з моменту повідомлення про внесення банком змін (зараз таке можливо тільки за згодою банку ).
По-третє, усунуто можливість для неповернення кредиту шляхом виведення його з-під застави, так як заборонена перереєстрація нерухомості і транспорту, банкрутство юрособи-поручителя не знімає зобов’язань з його засновників. Також після третіх відбулися торгів з продажу заставного майна (за рішенням суду) кредитор може купити його за заявленою вартістю (за 70% стартової).
Є “пряники” і для позичальників: після завершення позасудового розгляду кредитор вже не зможе стягнути борг з фізособи по суду, навіть якщо виявиться, що вартість заставного майна його не покриває. Також після повної виплати іпотеки нерухомість повинна бути передана її власнику протягом 14 днів (зараз терміни не визначені).
Читайте також: ЗБІР ВРОЖАЮ ПОЛУНИЦІ В ПОЛЬЩІ ПІД ЗАГРОЗОЮ ЧЕРЕЗ БРАК ПРАЦІВНИКІВ З УКРАЇНИ
“Ми вважаємо цей законопроект запорукою повноцінного відновлення кредитування української економіки”, – сказав Смолій.
Експерти
Фінаналітики кажуть, що закон в разі його прийняття усуне проблеми, які заважають відновленню кредитування економіки, і знизить ризики діяльності інвесторів.
“В умовах захищеності прав кредиторів банки зможуть висувати більш лояльні вимоги до позичальників, а значить, знизиться вартість кредитів для суб’єктів господарювання та фізичних осіб.
Але треба дочекатися прийняття закону в цілому, адже депутати можуть внести багато правок, які деформують його первісну суть. Сподіваюся, що нинішній склад Ради встигне прийняти його до виборів, бо закон, на жаль, більше технічне, ніж соціальний, на ньому не попіаритися”, – аналізує виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Аналітик ГК Forex club Андрій Шевчишин говорить, що без зміни Нацбанком кредитно-грошової політики закон працювати не буде, так як за нинішньої облікової ставки НБУ в 17% (вартість рефінансування комбанків Нацбанком), яку регулятор вирішив не знижувати, банкам набагато вигідніше купувати державні цінні паперу (прибутковість 17,5% річних і більше), ніж заробляти 10-12% на кредитах, ризикуючи, що вони не будуть повернуті, і створюючи, відповідно до вимог НБУ, грошові резерви під проблемні позики.
А президент Украналітцентра Олександр Охріменко не очікує від закону і пожвавлення іпотеки:
“Відсотки по іпотеці зараз зашкалюють (до 26% річних), тому поки вони не стануть менше, я не бачу сплеску кредитування під покупку житла. Але для того, щоб це відбулося, необхідне зростання економіки, зменшення інфляції та зниження Нацбанком облікової ставки”.
Народ не хоче жити в борг
За даними опитування, більше половини українців (53% з понад 1700 респондентів) взагалі не налаштовані брати будь-які кредити, так як вважають за краще жити на власні гроші. Ще 47% згодні взяти в борг у банку, але більшість з них – на необхідні великі придбання, накопичити на які важко: 17% з них взяли б кредит на покупку квартири і (або) автомобіля, а 13% – тільки на життєво необхідні речі , наприклад на лікування.
У той же час 9% опитаних готові купувати в кредит побутову техніку або з’їздити на позичені гроші у відпустку, а 8% йдуть в банк, якщо не вистачає на життя до зарплати. Правда, в останньому випадку виникає резонне питання: за рахунок чого вони збираються повертати борг?
Олександр Охріменко каже, що зараз фінустанови заробляють в основному на двох останніх категоріях позичальників, видаючи їм беззаставні споживчі кредити під дуже високі відсотки, що досягають 70-100% річних і більше, так як ризик неповернення дуже високий – майже половина позичальників зникають.
