Уряд Угорщини різко виступило проти підписання президентом України Петром Порошенко закону “Про освіту”.
Угорщина , як і ряд сусідніх з Україною країн, і раніше критикувала деякі норми нового закону, але зараз у зовнішньополітичному відомстві цієї країни заявили, що блокуватимуть всі ініціативи України в міжнародних opганізаціях.
Втім, на думку політичних експертів, такі меседжі розраховані, в першу чергу, на “внутрішній ринок ” – жителів Угорщини.
Невдоволення ряду сусідніх країн викликають деякі норми нового закону , які, на їхню думку, обмежують права їх меншин в Україні. Зокрема, мова йде про те, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська.
Читайте також: ЙШЛИ ПІШКИ 7 КМ: ЛЮДИ ПОКИДАЛИ КАЛИНІВКУ В ХАЛАТАХ І ХОВАЛИСЯ В ЛЬОХАХ
Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах або групах в комунальних закладах дошкільної та початкової освіти.
У Міністерстві освіти і науки України стверджують, що ця норма не завадить представникам національних меншин вивчати іншу мову.
Більш того, міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що Україна готова направити в Раду Європи на експертизу мовну статтю закону, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов’язань.
Проте, реакція на підписання закону була різкою – в угорському МЗС його назвали “соромом і ганьбою” і заявили, що Угорщина буде блокувати всі ініціативи України в міжнародних організаціях, особливо в ЄС . На думку директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, такі заяви – це шантаж .
“Наскільки це буде дієво – я маю великі сумніви, тому що звучить це досить дивно від політиків, які, насправді, – євроскептики, які своєю поведінкою ставлять багато з того, що робить ЄС, під сумнів.
Їх не можна назвати стовпами політики ЄС. Тому, коли вони шантажують Україну, лякаючи тим, що вони будуть заважати зближенню з ЄС, це виглядає дивно” , – говорить Бала .
Як зазначає Бала, заяви уряду Угорщини спрямовані, в першу чергу, на внутрішній ринок – для підтримки електорату і для демонстрації йому того, як вони піклуються про інтереси своїх громадян за межами країни.
Крім того, експерт не виключає, що в цьому питанні на представників Угорщини могли вплинути в Росії.
З тим, що заяви уряду Угорщини в значній мірі орієнтовані на жителів цієї країни, згоден і професор політології Національного університету ” Києво-Могилянська академія “, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” Олексій Гарань.
При цьому, експерт зазначає, що Угорщина традиційно приділяє багато уваги угорцям і їх прав за кордоном.
“В Угорщині зараз при владі знаходиться право-консервативна партія Орбана, Яка досить антидемократична і націоналістична.
Зараз в Угорщині є навіть проблема з внутрішньої демократією, яка критикується ЄС. І для них, в даному випадку, критика дотримання прав угорців за кордоном – це частина їхньої політики, і це відноситься не тільки до України”, – каже Гарань.
Однак, ситуація, що склалася дійсно може ускладнити відносини з Україною . При цьому закон “Про освіту” – це не стільки причина, а привід, вважає Гарань. І в ситуації з Україною все буде залежати від того, наскільки інші країни будуть прислухатися до аргументації Угорщини, зазначив політолог .
Україна ж, в свою чергу, слід вживати заходів, щоб донести свою позицію партнерам і роз’яснити їм норми закону. На думку Віталія Бали, Україні потрібно отримати висновок Венеціанської комісії, який підтвердить, що норми нового закону не порушують міжнародні зобов’язання.
І цей висновок, нехай воно носить тільки рекомендаційний характер, потрібно отримати якомога швидше і поширити його, вважає Бала.
“З точки зору того розголосу, яку намагаються зробити, воно буде, на мою думку, вагомим аргументом для того, щоб показати, що представники влади Угорщини не зовсім праві, і те, що вони говорять, не відповідає дійсності”, – говорить Бала.
Читайте також: СЛУЖБА АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ ПОВІДОМИЛА СХЕМУ ОБ’ЇЗДУ ПЕРЕКРИТИХ ДІЛЯНОК НА ВІННИЧЧИНІ
Крім того, на думку експерта, українським політикам варто утриматися від різких публічних заяв у відповідь.
При цьому, як зазначає Гарань, багато ще буде залежати від імплементації закону – можливо, в ньому потрібно було передбачити перехідний період.
Тим часом, міністр освіти і науки Лілія Гриневич сьогодні, 27 вересня, зустрінеться з міністром освіти Румунії, а 19 жовтня – з міністром, який відповідає за освіту в Угорщині.
Нагадаємо, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіятро жорстко розкритикував підписання президентом України закону “Про освіту”.
Він також заявив, що Порошенко своїм рішенням зробив величезний крок назад в європейських прагненнях України.
“До цих пір Петро Порошенко говорив про європейську Україну. Але ви можете забути про це практично з цього моменту, враховуючи, що Угорщина буде блокувати всі ініціативи, які будуть вигідні Україні в усіх міжнародних організаціях, особливо в ЄС” , – заявив угорський дипломат.
Сиярто також додав, що на засіданні Ради ООН з прав людини Угорщина накладе вето на будь-яку мову або позицію ЄС, яка не буде засуджувати Україну з достатньою силою і рішучістю.
Реформу освіти, основою якої є закон “Про освіту”, Верховна Рада прийняла 5 вересня. 25 вересня відповідний закон підписав президент України Петро Порошенко.
