Щорічно в Україні утворюються мільйони тонн відходів. Все це – складують на полігонах.
У європейських сусідів закінчується сміття. І справа навіть не в культурі. А у вигоді. Прибирати, сортувати – все це джерело реальних грошей. На цьому тлі Україна виглядає недоторканим клондайком‚ пише «Сегодня».
Є закони, є розуміючі люди, але немає сортувальних ліній. І роздільних контейнерів – теж майже немає. Чому самоскид, який виносить пекельну суміш харчових і промислових відходів – нам звичний, а в тій же Польщі – неможливий? І скільки міг би заробити кожен з нас на смітті?
Німецький містечко Рауенберг. Населення – менше восьми тисяч чоловік. Тут в місцевому супермаркеті сімейство Кріст здає використані пластикові пляшки. За гроші. По суті – їм повертають гроші заплачені раніше.
Читайте також: ЯК ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ ЗМІНИТЬСЯ У ВЕРЕСНІ: КУРС ДОЛАРА, АБОНПЛАТА НА ГАЗ, ОСВІТА ПО-НОВОМУ
На отриману суму можна купити щось в цьому ж супермаркеті, просто пред’явивши чек. Те ж саме і зі скляною тарою. Приніс пляшки – розплатився за хліб. Або знову пиво. Головне – тара не перетворюється на сміття.
Така система в Німеччині працює вже друге десятиліття. І стосується це не тільки пластиковій або скляній тари – всіх побутових відходів.
Сімейство Кріст – наполовину українське. Двадцятидвохрічна Кароліна – родом зі Збаража – півтора року живе в Німеччині. І весь час, вільний від навчання в інституті, присвячує вивченню сортування сміття.
Ого! – міг би подумати середньостатистичний українець! Але навіщо? Адже можна все скопом викинути в бак або прямо на звалище поряд з будинком.
Крім того, в Німеччині за порушення правил утилізації відходів існують значні штрафи. Сортувати – набагато дешевше.
А в Україні ніхто нікого штрафами не лякає.
50 тисяч євро там і максимум 60 – в Україні. Відчуваєте різницю? Мало того – європейці вважають сміття вельми корисним сировиною.
Щорічно в Україні утворюються мільйони тонн відходів. Все це – складують на полігонах. Полігони, схоже, вичерпали себе. Ситуація гранична.
Уже зараз сміття в Україні накопичилося стільки, що їм, наприклад, можна покрити територію острова Кіпр. Державі пора б реагувати, але чіткої державної програми з утилізації відходів – до сих пір немає.
Лише мала частина всіх відходів проходить сортування. І то – не для переробки – для спалювання.
Тоді як в деяких країнах нормою сортування вважається цифра в сорок відсотків. Положення плачевний – хоча відповідне законодавство вже давним давно прийнято.
Але на всю країну – всього двадцять дві сортувальні лінії. Їм не під силу змінити ситуацію.
Журналісти вирушили до Польщі на одне з таких підприємств. Місто Любартув, Люблінського воєводства. Тут розташований один найсучасніших і технологічних заводів із сортування відходів в регіоні. 71% капіталу вклав спільний швейцарсько-польський фонд, решту – місцева влада .
Тільки пластикових пляшок на цьому сміттєпереробному заводі під Любліном в день відбирають чотири тонни.
Всього ж підприємство сортує в рік 50 тисяч тонн відходів. Папір, пластик, кольорові метали. Виявляється, справа – прибуткова.
Сміттєва проблема в Польщі досягла піку двадцять років тому.
Уже тоді польська влада задумалася над тим – як би повторно використовувати частину відходів. Вступ до Євросоюзу лише сприяло цьому процесу.
На заводі в дві зміни працюють сорок чоловік. Зарплата – невисока: трохи більше одинадцяти тисяч гривень в перерахунку. Але є окремий стимул.
За словами технолога заводу, потрапляють цінні предмети. Біжутерія, гроші. Насправді люди викидають речі – нові або ті, які ще певний час могли б служити.
До 2020 Польща зобов’язана переробляти не менше 50% відходів по всій країні. Зараз цей показник становить 26%.
Журналісти спробували знайти в Україні систему для прийому хоча б пластикових пляшок, на зразок німецької. І знайшли.
Читайте також: УКРАЇНЦІ ЇДУТЬ: ЧОМУ БІЛЬШІСТЬ МІГРАНТІВ ХОТІЛИ Б ПОВЕРНУТИСЯ ДОДОМУ
Харків. Тут небайдужі люди встановили автомат для прийому пластикових пляшок. Розробники хочуть привчити харків’ян до сортування сміття.
І хоч замість живих грошей не отримати, машина у випадковому порядку видає сувеніри. Але система вдосконалюється.
Самі автомати виробляють в Харкові. Тут всерйоз працюють над будівництвом сміттєсортувальних станцій.
“У нас запущений комплекс в Богодухівському районі в місті Богодухів , де вже здійснюється переробка, у нас зараз на стадії завершення в місті Люботині комплекс такий по переробці. Виділено гроші з обласного екологічного фонду в місті Вовчанську, починаємо будівництво даного комплексу.
Також запроектовані в містах Пермомайск, Красноград і Лозовій “, – говорить Сергій Магдісюк, Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської ОДА.
Комлексного вирішити сміттєву проблему в Україні має Національна стратегія поводження з відходами.
Документом передбачено: з першого січня дві тисячі вісімнадцятого Україна зобов’язується сортувати все сміття, а також розділяти його на відповідний для повторного використання.
Мета у стратегії – амбітна.
“До 2030 року зменшити поховання відходів майже вдвічі, і в перспективі дійти до нульового поховання відходів”, – говорить Остап Семерак, міністр екології та природних ресурсів України.
