fbpx

Та візьми, що тобі, важко? А коли свекруха поїде – викинеш! – раджу я донечці, адже вважаю, поганий мир кращий за добру суперечку! У них із чоловіком зараз свекруха гостює. Ніби жінка не стара ще, але до чого ж непроста у спілкуванні! Безкомпромісна така

А я вважаю, поганий мир кращий за добру суперечку! Я доньці раджу уникати конфліктів. У житті завжди треба вміти йти на компроміс.

У них із чоловіком зараз свекруха гостює. Ніби жінка не стара ще, але до чого ж непроста у спілкуванні! Безкомпромісна така. Незадоволена постійно, завжди щось додумує, шукає, до всього чіпляється, робить зауваження. Але я дочці говорю – терпи! Це лише на два тижні. Ось поїде вона, зітхнеш.

Дочці моїй двадцять сім, вони з чоловіком живуть окремо у орендованій квартирі. Чоловік приїжджий, з західної України. Свого житла у них поки що немає, збирають на перший внесок. Живуть добре, дружно, обоє працюють. Нині ось приймають дорогу гостю – маму зятя. За великим рахунком, це перший візит свекрухи до молодих з дня весілля. Хотілося б, звичайно, щоб він пройшов мирно, але гарантій немає.

Свекрусі моєї Оксанки трохи за шістдесят, сина народила досить пізно, ростила одна, звикла дитину свою виховувати під себе, і, звичайно, тепер це ставлення поширює і на невістку.

Причому, той факт, що з невісткою до цього візиту вони й бачилися толком від сили разів п’ять, жодної ролі не грає. Свекруха приїхала до рідного сина, і почувається в гостях як удома. Точніше сказати, як господарка цього будинку, ось.

Із заявлених для гостювання двох тижнів минуло лише чотири дні, але дочка моя вже на взводі. І як тільки люди роками живуть із батьками?

Оксана каже, Тіна Остапівна абсолютно без комплексів. Лазить по шафах запросто, у кухні все перевернула, усюди носа засунула, щось викидала там у них, щось переклала. «Допомагає» активно, одним словом. Привезла трикотажні серветки, скрізь розклала, картинки якісь розвісила, все прикрасила на свій смак.

Оксана сердиться. Ці серветки гачком їй чомусь особливо не симпатичні, а у свекрухи на них пункт якийсь. У неї їх нав’язано десятками! Вона навіть мені їх напхала у подарунок. Я дочці кажу – ну потерпи, не кип’ятись! Поїде додому родичка твоя, збереш усе і викинеш!

Знайома мені каже, може, поговорити зі свахою якось обережно-делікатно? Натякнути, що вона взагалі-то в гостях? Що непогано б радитись із господаркою будинку в якихось питаннях?

Та говорили, звісно, ​​але куди там! «Я ж не сидітиму на дивані, – заявляє. – У вас он скільки справ по дому не перероблених!»

На кухні заправляє, наготувала їм страв за своїм вибором, все жирне, калорійне. Оксанка у мене такого не їсть. Я, каже, собі готуватиму окремо, а я їй – не вздумай! Не загострюй стосунки! Жінка готувала, старалася, і тут ти з кислою міною – такого не їм. Постав себе на її місце! Це прикро. Не показуй виду. Скажи «дякую» і спробуєш трохи, нічого за кілька разів не станеться. Не обов’язково тазиками собі накладати, можна ж символічно.

Ну і дочка тримається, але важко, якщо чесно. Я вже її умовляю. Кажу, тобі лічені дні потерпіти, потім вона поїде, і не побачиш її, може, років п’ять взагалі! Часи он зараз які, що твориться. Не здумай взаємини зовсім зіпсувати! Відновлювати стосунки потім ще складніше.

Зять не може ніяк на свою маму вплинути, це зрозуміло. Каже Оксанці те саме, що і я – потерпи, перечекай, мовляв, ще трохи, скоро вона поїде. Зрештою, нічого недоброго вона їм не хоче. Просто щиро хоче допомогти молодятам.

Як гадаєте, з боку моєї донечки «промовчати, а після від’їзду свекрухи все зібрати та викинути» – правильна тактика?

Чекати і посміхатися?

Відстоювати своє, але їсти те, що зазвичай не їсть, розчулюватися на в’язані серветки і говорити «дякую», щоб залишити задоволеною гостю?

Брати з вдячністю все те, що вона привезла чи купила, а після її від’їзду все з полегшенням викинути на смітник?

Чи треба все ж таки захищати свою територію? Дати зрозуміти свекрусі, що цей будинок має господиню? Заборонити відкривати шафи, робити зауваження, командувати, нагадати, що вона знаходиться в гостях, а не вдома?

Демонстративно зібрати та скласти їй у валізу її серветки, вази, картинки та що там ще зі словами «нам такого не треба, заберіть»? Ну щоб наступного разу, коли приїде, все це барахло залишила б собі.

Але я думаю, що я все таки права, і добрі взаємини цінніші.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page