Головна

alena

В той час, коли мої подруги з дітьми ходять по кафе і відвідують розважальні центри з атракціонами, їздять і літають навіть на моря закордон, їдять червону рибку і таке інше, для моїх трьох дітей звична їжа – дешеві каші, супи з макаронами, які розварюються на всю каструлю, і запечений або варений гарбуз, бо навіть картопля не завжди є, де на неї грошей брати? Сосиски у нас на столі – це велике свято, а нормальні якісні мясо і риба – це взагалі подія, яка стається раз ан кілька місяців і діти її потім довго пам’ятають і чекають знову. Про якісь хороші десерти навіть мова не йде, дешеве печиво типу “Марія” – наше все, ну хіба ще якесь варення з хлібом. Ще я сухарики сама в духовці роблю, діти їх заміть чіпсів їдять, якщо присолити. Я заміжня мама трьох дітей. У мене дві дочки.9 і 8 років, і маленький синочок, якому 7 місяців. Останнім часом дуже важко спілкуватися з чоловіком. Він не працює, живемо на мої декретні і виплати по багатодітності. В місяць це разом 3 000 гривень. Чоловік ходить поїсти до мами, але мене з дітьми свекруха не годує
життєві історії 0
Так, в той час, коли мої подруги з дітьми ходять по кафе і відвідують розважальні центри з атракціонами, їздять і літають навіть на моря закордон, їдять червону рибку
Третій день лиш іноді визираю на зовнішній світ через вікно. А потім знову поринаю у свій стан розпачу. Не їм, не сплю, порожніх пляшок все більше. Сиджу на орендованій квартирі. Вдома сказав, що у відрядженні. Матеріально ми родина забезпечена. Для Олі це другий шлюб, у мене – перший. Діти лише наші спільні. Вирішили ми зробити освіжаючий ремонт у квартирі. Ніколи не лазив по речах дружини, ні в телефон, ні десь інде, якось навіть потреби не було. Знав, що в неї лежить коробка, де вона зберігає листи, листівки, шкільні і студентські фото, мої листи і записки та листи її першого кохання шкільного, інші свої всілякі дрібниці. Коробка стоїть на верхній полиці шафи. Шафу треба було розібрати. Я знімав ту коробку і упустив випадково. Зібрав, усе поклав назад, але випала флешка. І стало мені цікаво. Подивився і все попливло перед очима
життєві історії 0
Третій день лиш іноді визираю на зовнішній світ через вікно. А потім знову поринаю у свій стан розпачу. Не їм, не сплю, порожніх пляшок все більше. Сиджу на
Диво росте схожим на мого коханця Андрія. Ярослав поки що ні про що не здогадується, але іноді я помічаю, як він вдивляється в риси обличчя нашого маленького сина. Ми одружені з Яриком сім років. З перших днів нашого шлюбу ми з чоловіком мріяли про дитину, проте лелека не поспішав заглядати до нашої оселі. Тобто взагалі не планував. Ярослав у мене блондин із блакитними очима, я руда і теж очі блакитні. Наші друзі перешіптуються за спиною, і поки чоловіка немає поруч, посміюються з нього. А мені не дає спокою вина перед чоловіком
життєві історії 0
Диво росте схожим на мого коханця Андрія. Ярослав поки що ні про що не здогадується, але іноді я помічаю, як він вдивляється в риси обличчя нашого маленького сина.
Кілька тижнів тому моя 85-річна бабуся Віра Степанівна отримала рахунок за комуналку більше, ніж звичайно. Пішла розбиратися в керуючу компанію. Перед нею там якийсь чоловічок почав загинати пальці, що порахували витрату води за нормою. А вона йому у відповідь: – Я працювала заступником начальника конструкторського бюро на нашому містоутворюючому підприємстві і, між іншим, спроектувала фонтан у центрі міста. Після цього на листочку розписала розрахунок води на людину зі словами: – Ви мені тут за басейн нарахували
життєві історії 0
Днями ми святкували день народження моєї бабусі – 85 років. Було багато гостей і подарунків. Після одного з численних побажань дожити до ста років моя дорога і дотепна
Навіть не уявляєте, через що тепер зі мною дочка і зять не розмовляють. На голову не натягнеш, що оце в нашій родині сталося – я б сама такого не уявила ніколи. Живу я в селі, ал ж це значить, що мені підійде те, що вони придумали! Був у мене ювілей, 60 років. І дочка з зятем мені цих двох козенят подарували: – Тобі вже дома сидіти, мамо, треба, доглядати цих козочок, ніякої Польщі більше. А у нас буде і молочко постійно якісне для дітей, сир навчишся робити, і твої онуки з-задоволенням будуть їздити до тебе з кізками бавитися, доглядати їх разом з тобою. Я віддала подарунок. Ой ле-ле, що сталося
життєві історії 0
Навіть не уявляєте, через що тепе р зі мною дочка і зять не розмовляють. На голову не натягнеш, що оце в нашій родині сталося – я б сама
Декілька тижнів тому до нас приїхав тимчасово пожити племінник чоловіка, поки не влаштується в Києві на роботу. Хлопець нічого не робить, не займається пошуком роботи, а просто лежить і їсть. Продукти він не купує, приготуванням він не займається. З’їдає усе. Повертаюся я додому з роботи з голодною дитиною, а вдома нас зустрів порожній холодильник, хоча весь вчорашній вечір я готувала. Я влаштувала розбір польотів. Та чоловік був непохитний – рідні треба допомагати. А ми з сином не рідня, чи що? Поїхав назад додому, роботу так і не знайшов до душі і кишені. Буває. На вихідних я влаштувала сімейну вечерю у себе вдома, запросила брата з племінниками – малюкам 4 та 8 років. Поки я прибирала зі столу, діти пішли гратися, а брат за ними не дивився. Вони непомітно пішли в нашу спальню, знайшли там мою дорогу обручку і змили його в умивальник. Ми навіть сантехніка викликали в надії, що може воно десь там застрягло, але ні. Я попросила брата відшкодувати вартість колечка, а це $10 тисяч. А він такий заявляє мені
життєві історії 0
Нагородив мене Всесвіт досить дивними родичами з усіх сторін. Ну от взяти з останніх прикладів. Декілька тижнів тому до нас приїхав тимчасово пожити племінник чоловіка, поки не влаштується
Чоловік до того мене ревнував, що забороняв вітатися з сусідами чоловічої статі. Заявляв, що вони всі мої коханці. А після народження сина став ще до того якось дуже чіплятися до їжі. То холодне, то надто гаряче. Приходить із роботи, я суп ставлю. Павло бере ложку і кидає її з криками: «Гаряче!». Я йому, мовляв, подмухай, почекай 5 хвилин, а він репетує: «Одразу хочу їсти!» Я поставила перед ними пельмені, а він узяв і на смітник їх викинув прямо з тарілкою. Потім чоловік наполіг, щоб ми переїхали до нового мікрорайону. А там із громадським транспортом туго. Сам він на машині, а я щодня пішки на роботу по 5 км туди-назад. А тут настала зима, у мене на роботі простої, грошей немає, та ще й чоботи порвалися. Я натякнула чоловікові на гроші на обновку, а він мені відповів: «Заробиш, купиш». А те, що квартиру, в якій ми жили, купили мої батьки і що всю їжу я готую на свою зарплату до уваги не бралося. Словом, мама, побачила мене у кедах у січні. Я Павла попередила, що треба синові купити взуття на школу. Приходить з роботи, хвалиться новим наручним годинником. Позичив грошей у начальниці. Сказав, що зробив собі подарунок ніби від мене на нашу річницю
життєві історії 0
Коли я виходила за між за Павла з великого чистого кохання, я навіть не уявляла, чим мені це заміжжя обернеться. Чоловік до того мене ревнував, що забороняв вітатися
Бабуся моя, якій вже добряче за 70, у нас всіма фібрами душі за здоровий спосіб життя. Прийшла якось у гості, а в нас пиріг та печиво. Так вона прямо при дітях почала волати: – Ви що, хочете, щоб діти ні в які двері не проходили? Заберіть це негайно! Діти в сльозах.  Відправила чоловіка до бабусі, щоби він поставив їй бойлер. За півгодини пише мені: “Оленко, твоя баба замкнула мене в туалеті!” До бабусі я додзвонитися не змогла. Нервую. Через 5 хвилин ще повідомлення: “Тепер вона співає якісь моторошні пісні!” Свого часу мою бабусю видали заміж за бажанням батьків за чоловіка, на 20 років старшого за неї. Завжди вона була зразковою дружиною і господинею. Але коли діда не стало, бабуся не сумувала. Батько бурчить, що вона дідову спадщину промотує. А бабуся відповідає
життєві історії 0
Бабуся моя, якій вже добряче за 70, у нас всіма фібрами душі за здоровий спосіб життя. Прийшла якось у гості, а в нас пиріг та печиво. Так вона
Гроші – це добре. Але гроші бувають різні. Хочеться почути вашу думку. Готова до будь-якої критики, сподіваюся з вашою допомогою чи самостійно, прийму найкраще рішення як для себе, так і для своєї сім’ї. Свекруха одразу попросила у сина 200 тисяч гривень на ремонт. Люблячий син не відмовив. Мені випадково проговорився. Потім ще просили. Не дав. Зрештою сестра попросила половину, він віддав. А самому на однокімнатну навіть тепер не вистачить. Каже, давай з матір’ю купимо бодай однокімнатну. А я не хочу. Додам, що я чекала каверзи з боку його родичів
життєві історії 0
Гроші – це добре. Але гроші бувають різні. Хочеться почути вашу думку. Готова до будь-якої критики, сподіваюся з вашою допомогою чи самостійно, прийму найкраще рішення як для себе,
– Перша невісточка моя була золотце! – так тепер розповідає про мене моя колишня перша свекруха Лідія Степанівна. А мені так смішно і гірко одночасно. Я вона мене розводила зі своїм сином! І в неї це вийшло. Після розлучення з Дмитром мене попросили більше ніколи їхню родину не турбувати, не дзвонити, ні про що не просити, і онука вони не хотіли бачити
життєві історії 0
– Перша невісточка моя була золотце! – так тепер розповідає про мене моя колишня перша свекруха Лідія Степанівна. А мені так смішно і гірко одночасно. Я вона мене

You cannot copy content of this page