Головна

alena

Свекруха дешево намагалася продати нам шафу, яку ми їй купили на подаровані на весілля гроші. – Сподіваюся, ти при надії, інакше незрозуміло, як ти це їси, – видала свекруха, дивлячись, як я доїдаю банку кислих солоних огірків. Коли народилася Соломійка, чоловік купив мені на допомогу посудомийну машину. Зайшли в гості його батьки. Поїли. Я почала складати посуд у машинку, а свекруха вся звелася: – А навіщо вам ця посудомийка? Таких грошей вартує! А коли працює, ще й електрика витрачається! Та ну її! Краще мили б під краном – ще ніхто від цього на небеса не полинув! Недавно на День народження подарувала пакет з її ношеними шкарпетками і ночнушками. Пояснила, що шкарпеток стало у неї забагато, а ночнушки їй стали малі і вона вирішила носити піжами. Викидати або пустити на ганчірки шкода. Тому – дарую тобі, Оленочко! – Оленко, вам гриби потрібні? Білих тут назбирали і лисичок чимало. Я відповіла, що чого ж, не завадять. Минулого тижня привозять вони зі свекром нам кілька кілограмів грибів і каже: – Я по знайомим вже більшість розпродала, а вам хорошу знижку зроблю! Довелося купувати. А ось зовсім “свіжачок”: подарували вони зі свекром Соломійці, не запитавши у нас дозволу чи поради, папугу на День народження – на 4 роки. Я наступного дня сказала Дімі відвезти пташку назад його мамі
життєві історії 0
Трохи розповім, яка людина мама чоловіка, щоб ви розуміли, як мені живеться. Мешкає Марина Олександрівна на сусдній вулиці і є у нас частою гостею. Коли ми тільки одружилися,
Не знаю, чому ми цього не зробили раніше! Бо сталося диво і зараз, у свої 32 роки, чекаю двійню! Зараз 5-й місяць, очікування проходить, щиро кажучи, тяжко. Я хоч і не працюю, але з усіма домашніми справами не справляюся. Чоловік допомагає, але все одно не може встигнути паралельно з роботою, а відпустку він зможе взяти тільки коли я буду на 9-му місяці. Словом, моя лікарка порадила знайти когось, хто допомагатиме з домашніми справами. Я розповіла про цього мамі і свекрусі Тамарі Романівні. Мама сказала що це хороша ідея, а свекруха – свекруха взяла та переїхала до нас. І тут почалося. Вона готує гору жирної їжі, яку я їсти не можу. Свекруха викинула нашу з чоловіком постіль і сказала, що вона все одно була не якісною. А знаєте, що найгірше? Вона постійно п’є каву з корицею, а мене дуже нудить від запаху кориці. Ми багато разів просили її перестати це робити, але вона щоразу відповідає: – Нічого, переживеш. А вчора приходжу додому від лікаря, а вона мало того, що знову заварила цілу каструлю цієї кави
життєві історії 0
Ми з чоловіком Станіславом три роки вже були одружені і дуже хотіли діток. Та лелека все нас оминав. Я так засмучувалася, що Стас вирішив подарувати нам відпочинок в
Я сказала, щоб ноги сина і невістки в моїй квартирі після цього не було! Я ще й замки на днях поміняю, вже з майстром домовилася. Ну й що, що вона дитину чекає! Це ж треба було таке втнути! Попросилися Максим з Тонею до мене пожити на якийсь час. Думаю, чого ж ні, квартира у мене трикімнатна, помістимося. Вони працюють цілий день, я – пів дня, вони пізніше встають, я раніше – тобто ніхто нікому особливо не заважав. От тільки якось я повернулася увечері з прогулянки і не побачила в квартирі свого старого улюбленого кота. На допомогу мені прийшла відеокамера
життєві історії 0
Я сказала, щоб ноги сина і невістки в моїй квартирі після цього не було! Я ще й замки на днях поміняю, вже з майстром домовилася. Ну й що,
Смак борщу мені здався іншим, більш насиченим, жирним і наваристим. І раптом я помітила, що в борщі реберця, а курка, яку клала я. В мить я згадала макарони по-флотські і той суп з фрикадельками, які були кілька днів тому. Коли я їх їла після роботи, мені теж здалося, що щось з ними було не так: в макаронах цибуля була крупніша і більш засмажена, ніж роблю я, а ще морква, яку я зазвичай взагалі не кладу до фаршу й цибулі. Фрикадельки були крупніші за мої і теж жирніші. Мене аж підкинуло! Галина Петрівна, мама мого чоловіка Андрія, приїхала до нас на два тижні, поки свекор ремонт в кухні робить. Я закипіла просто. – Бо це годуєш мого сина і онука незрозуміло чим пісним і прісним! Я роблю вигляд, що її в квартирі немає, а Андрій умовляє мене вибачити маму. Я сказала, що нехай мені всі гроші за переведені продукти віддасть і на кухні нічого не торкається
життєві історії 0
Ми разом з Андрієм вже 8 років, нашому синочку Дем’яну років. Живемо в райцентрі біля Києва. Сама я з іншої області, але приїхала за чоловіком в Бровари. Стосунки
Тимофій за графіком на роботі у нічну зміну. О 6:30 ранку підстрибую від дзвінка у двері. Плетуся дивитися в вічко, думаю: «Зараз комусь буде непереливки». Бачу, що за дверима стоїть мій чоловік із букетом червоних троянд. А за його плечем якась білявка маячить. – А нічого, що я сто разів казала, що ми серед одружених друзів як білі ворони, що матінка моя мене проїла скиглями про весілля? Нормально тобі було, коли твої приятелі жартували, що я тимчасовий варіант, поки ти собі дружину зі своєю житлоплощею підшукуєш, щоб на оренду більше не витрачатися? Їсть в основному макарони та й орендну плату за зняту ним самостійно однушку насилу витягає. А мама каже, що я втратила останній шанс, що треба берегти такі багаторічні стосунки
життєві історії 0
На Тимофія я витратила 10 років. Це ми стільки зустрічалися і 5 з них жили разом. На весілля я спочатку натякала, потім облишила цю ідею. Мама на мене
– О ні, Тарасе! Твоя мама з нами жити не буде! Інакше я на розлучення подаю образу, вибачай, – це я вчора чоловіку категорично заявила. Я виходила заміж у червоній сукні, свекруха про це знала заздалегідь. У РАЦСі подарувала мені шикарний букет жовтих троянд з метровими зеленими стеблами. Через них я виглядала на фотках як світлофор. А розтратилася на цю красу свекруха не випадково: вона підійшла до мене між ділом і уточнила, що жовті квіти – це на розлуку. Після весілля свекруха зі свекром виділили нам чоловіком квартиру, але порожню. Вікна старі, меблі не було. Облаштовуйтесь, мовляв, і живіть, вам лишиться квартира
життєві історії 0
– О ні, Тарасе! Твоя мама з нами жити не буде! Інакше я на розлучення подаю образу, вибачай, – це я вчора чоловіку категорично заявила. Чоловік наче і
«Я не проти, але за умови, що ти купиш мені курячу котлету. Я витратила всі гроші, але не наїлася». Коли моя дочка була маленькою, вона побачила у магазині ляльку. Я не мав грошей на іграшку. Одна покупниця почула нашу розмову і дала мені 100 гривень. Моя дочка все ще пам’ятає про це через 20 років. Нещодавно я був у тому самому магазині, і маленька дівчинка попросила у своєї мами іграшку, а мама сказала, що не має грошей. Я дав їм 1000 гривень. Мама поставила перед татом тарілку з дуже підгорілою картоплею. Я затамувала подих, чекаючи, що скаже тато. Але він незворушно з’їв усе. Пізніше я почула, як мама вибачається. А він
життєві історії 0
Батьки завжди дарували «потрібні» подарунки. Виросла із зимових черевиків – «Дідусь Мороз на Новий рік подарував нові», і так далі. Коли ми познайомилися з майбутнім чоловіком, він запитав,
– А це мій другий сюрприз, – відповів чоловік, витягаючи з кишені зв’язку ключів. – Я орендував будиночок із ділянкою на все літо, і ми можемо поїхати туди вже цими вихідними. Сказано – зроблено. Цілий тиждень я провела на різних форумах городників, з’ясовуючи у досвідчених огородників, як правильно висаджувати розсаду. Раннього суботнього ранку ми завантажилися в машину, весь багажник якої був заставлений різноманітними ємностями з майбутніми помідорами. На щастя, дорога виявилася недовгою: наша нова дача була всього за 40 кілометрів від наших Черкас. Через якийсь час мені знадобилося поїхати до міста на кілька днів. Повернувшись, я насамперед зайшла в теплицю і помітила на листі коричневі плями
життєві історії 0
Хотілося мені помідори вирощувати, так так, щоб з них жити, щоб вони окупалися і годували нас. Мрія така у мене була і я не давала нею спокою чоловіку.
Посеред ночі вона приперлася до нас, щоб рахувати подаровані гроші. Рома вже має зразкову матір: розуміючу, гарну господиню, правильну. Звичайно, другу таку жінку не знайти, але невістка має розуміти, що вона і так №2. Коли Роман розлучився з Тонею, його мама стрибала до стелі сусідів згори. От би тепер синочок знайшов гідну жінку! Але Ромчик одружився зі мною. Вона не закочувала очі, коли в суботу ввечері її ввічливо просили помити вікна і накрити на стіл перед приходом подружок свекрухи. Валентина Павлівна поправляла на мені весільну сукню, примовляючи: «Танюшко, погано погладила тут, складки утворилися». Я здивувалася: «Валентино Павлівно, все нормально із сукнею. І я Олена». Свекруха сердито глянула на мене: «Ну так, ти не Тоня». На бенкеті Валентина Павлівна 30 разів назвала мене Тонею. Голосно скаржилася своїй сестрі, що нова невістка багато їсть. Під час першого танцю відсунула мене убік і вальсувала з Романом. А її тост я ніколи не забуду
життєві історії 0
Мамо мого чоловіка Валентина Павлівна дотримується принципу, що у світі є дві думки – її та неправильна. Другий принцип полягає в тому, що її Ромчик вартий найкращого. Рома
У нас з чоловіком співпали відпустки на початку жовтня. Ми мріяли про відпустку в Карпатах, де ще не були. Завжди їздили влітку і тільки на Азовське море, ну а тепер обрали інший варіант. Ми заздалегідь забронювали невеликий будинок в селі недалеко від Яремче, біля річки. Так довго чекали на відпустку! Діти навіть зайвий раз нічого не випрошували, бо знали, як сильно ми витратилися. Мріяли, як дивитимемося на гори на заході сонця, насолоджуватимемося дзюрчанням води і чистим повітрям. Але в життя були інші плани. В однієї жінки замовила парне молоко, в іншої – домашні яйця купила і сир. Діти встигли познайомитись із сусідськими дітьми-підлітками. Син їм планшет показував – хлопці аж верещали від захоплення. Я дивилися на ці краєвиди, зелені хвилі навкруги аж до неба і мені не вірилося, що метушня, робота і домашні справи залишилися в Києві. Доньці 14 років. Дивлюся, вона поклала око на хлопчика-сусіда, брюнета років 16. Прокидається щоранку, щоб подивитися, як він корів виганяє. Той помітив, як вона виглядає, підійшов, кинув камінчик у вікно. А я підглядаю в прочинені двері
життєві історії 0
У нас з чоловіком співпали відпустки на початку жовтня. Ми мріяли про відпустку в Карпатах, де ще не були. Завжди їздили влітку і тільки на Азовське море, ну

You cannot copy content of this page