Я такого від невістки не очікувала і навіть не знаю, як на це відреагувати. Вона кондитер, пече дома для кількох кафе в нашому місті і багатьом людям на замовлення. Розкрутилася під час декрету з погодками. Я вже на пенсії і весь час з онуками допомагаю, їм зараз 4 і 5 років. В суботу у мене був ювілей, 60 років. В пʼятницю сиділа і гуляла з онуками, забрала їх з садочка, а Юля в цей час готувала клієнтам. В суботу я чекала родину сина в гості і на щось сподівалася. І мені б не було так прикро, якби я не знала, як їхала невістка до своїх батьків в іншу область теж на якусь там урочистість
У мене є чудовий син Олександр. Він одружений і живемо ми в одному кварталі. Невістку Юлю я від початку прийняла абсолютно нормально, вона хороша дівчина. Народилися у них
З 10 років я переважно жила у бабусі. Мама працювала, вела нормальне здорове життя. Просто не любила мене. Коли мені виповнилося 16 років, мама перестала купувати мені одяг і пояснила це тим, що час уже заробляти самій. В ті часи я взимку в мінус 10 ходила в легенькій осінні вітровці, а під неї одягала кілька светрів. Минуло багато років. Свекри стали мені за батьків, я вже давно мама. Тільки я й була всі ці роки поряд із бабусею. Але я чудово розумію, чому намалювалася мама. Заповіт бабуся зробила на мене. А мама каже, щоб бабуся терміново їхала і переробляла його не неї. Ми з чоловіком і двома дітьми живемо на орендованій квартирі, платимо за неї 13 тисяч гривень з комуналкою
Жили ми з мамою. Батько пішов від неї, коли мені було три роки, і я його розумію. З 10 років я переважно жила у бабусі, йшла до неї
Всі свої чотири хати в нашому селі ми з чоловіком вирішили переписати на старшу дочку, бо у неї четверо дітей. Вони з чоловіком продовжують наш рід, приїжджають до нас допомагати, садять і копають з нами картоплю, як ось і в минулу суботу. А менша з чоловіком приїхала чай в саду пити, шашлики їсти і в Десні купатися. А про дітей вони й не думають
Я навіть не знаю, як у нас з чоловіком виросли такі різні діти. Розповім тут нашу історію, щоб почути сторонню думку. Ми з чоловіком з одного села на
Я й не знаю, як Наталочку витягнути з цього всього. Поїхали ми на тиждень до дочки й зятя в село, і я тепер за голову хапаюся. Я відпочатку не хотіла, щоб вона туди їхала з двома вищими освітами! Знайшли дармовий варіант – вона там їх усіх обслуговує. З днів, що ми у них побули – ні дня без гостей, які їдять, ночують, а моя Наталочка навколо всієї цієї сімейки скаче з тарілками
Я й не знаю, як Наталочку витягнути з цього всього. І дуже хочу почути якісь ваші поради. Ми самі з чоловіком живемо в Полтаві. Звичайно, ми, як і
Ось тут всі пишуть про свекрух, які вони не хороші. Все свекрухи та свекрухи не такі. Але тещі бувають ще більшою халепою, скажу вам. Я це точно знаю, бо саме через тещу наш син Максим розлучився і тепер живе з нами, та ще й з дитиною не дають нормально бачитися й спілкуватися. Народилася Соломійка, наша онучка. Купили ми їм садибу і потихеньку почали будувати їм окреме житло на цій заміській ділянці. Але тут приїхали батьки невістки до нашого міста і купили собі будинок, оформили цю нерухомість на невістку
Ось тут всі пишуть про свекрух, які вони не хороші. Все свекрухи та свекрухи не такі. Але тещі бувають ще більшою халепою, скажу вам. Я це точно знаю,
Наші діти зустрічаються вже пів року і надумали одружитися. Ну та ми що – кохання великого і діточок, як на небі зірочок, як то кажуть! Але ж я не гадала і не думала, що таке станеться. Запросила мене майбутня сваха на каву в кафе, і після цієї розмови я не знаю, як відмовити Богдана одружуватися з Веронікою. Ну як це – за весілля маємо платити лиш ми? Тобто – вона ніколи не буде працювати, готувати, прибирати – не для того вони її росли і виховували і дві вищі освіти допомогли здобути. Нащо це моєму сину? Але Богдан уперся – кохаю і все
Наші діти зустрічаються вже пів року і надумали одружитися. Ну та ми що – кохання великого і діточок, як на небі зірочок, як то кажуть! Але ж я
Але я її не борщем, бачте, зустріла! І крайня виявилася. Ну ніхто ж її за язика не смикав, як то кажуть! Свекрушенька моя Тетяна Микитівна абсолютно зі своєї волі на нашому з Глібом весіллі пообіцяла при всіх гостях-ріднях пообіцяла купити нам із чоловіком житло. так і сказала: “Трохи згодом, дорогенькі мої молодята, куплю вам гарненьку квартиру!” Я ж гадала, що моя новоспечена родичка – людина слова. Тим більше – на хвилиночку! –  на той момент мама Гліба вже 13-й рік була на заробітках в Іспанії. Сестра чоловіка вже жила в Києві у купленій мамою двушці. Район я обрала ретельно і заздалегідь, найблагополучніший і найзручніший в Броварах. Тут ми найняли тимчасово квартиру і знайшли роботу. Через рік після весілля я народила доньку, через повтора року – синочка. У серпні вона мала приїхати в гості та зайнятися нашим питанням. Як ми чекали
Ну ніхто ж її за язика не смикав, як то кажуть! Свекрушенька моя Тетяна Микитівна абсолютно зі своєї волі на нашому з Глібом весіллі пообіцяла при всіх гостях-ріднях
Поїхала я до мами на Прикарпаття на два місяці – допомогти з її маленьким огородом і садочком, баночок накрутити і для мами, і собі, і для сина з майбутньою невісточкою. Я працюю все одно віддалено. А в свою квартиру я Марка з цією Інною пустила пожити, мовляв. нехай спробують сімейного життя, а там вже, якщо вживаються гарно, то й квартиру окрему нехай орендують. Та от тільки вийшло так, що з сином я тепер не спілкуюся. Кілька днів тому він зовсім відмовився платити за комунальні послуги, які вони накрутили за два місяці – 3000 гривень
Поїхала я до мами на Прикарпаття на два місяці – допомогти з її маленьким огородом і садочком, баночок накрутити і для мами, і собі, і для сина з
Живу я не копійки, звикла вже. Пенсія 7 тисяч гривень, але з неї я плачу кредити сина, це вже тягнеться майже 10 років. Я працювала на хорошій роботі, і на прохання сина взяла кредит на 500 тисяч гривень. Для мене це була дуже велика сума. Виплачувала 5 років. Чотири роки я вже на пенсії, але картина та сама, гроші в мене беруть і ніхто не віддає. А коли народилася онучка два роки тому, то мої витрати на родину сина ще збільшилися. Водночас відпочивати їдуть до Єгипту чи в Емірати, тепер в Карпати. Зараз у мене заборгованість по карткам у 150 тисяч гривень і відсотки ростуть
Живу я не копійки, звикла вже. Пенсія 7 тисяч гривень, але з неї я плачу кредити сина, це вже тягнеться майже 10 років. Я виростила сина сама, бо
Мені 39 років, я успішна журналіст-фрілансер, пише про бізнес у багато відомих видань. Реалізована у професії і матеріальних досягненнях – є квартира-студія в новобудові в Києві, є машина. Дорого вдягаюся, доглядаю за собою, подорожую по можливості і постійно розвиваюся. Але я абсолютний нуль в особистому житті. Немає родини, коханого чоловіка, дітей  і навіть справжніх друзів. А рідня “любить” за фінансову складову
Мені 39 років, я успішна журналіст-фрілансер, пише про бізнес у багато відомих видань. Реалізована у професії і матеріальних досягненнях – є квартира-студія в новобудові в Києві, є машина.

You cannot copy content of this page