Головна

alena

Живу я не копійки, звикла вже. Пенсія 7 тисяч гривень, але з неї я плачу кредити сина, це вже тягнеться майже 10 років. Я працювала на хорошій роботі, і на прохання сина взяла кредит на 500 тисяч гривень. Для мене це була дуже велика сума. Виплачувала 5 років. Чотири роки я вже на пенсії, але картина та сама, гроші в мене беруть і ніхто не віддає. А коли народилася онучка два роки тому, то мої витрати на родину сина ще збільшилися. Водночас відпочивати їдуть до Єгипту чи в Емірати, тепер в Карпати. Зараз у мене заборгованість по карткам у 150 тисяч гривень і відсотки ростуть
життєві історії 0
Живу я не копійки, звикла вже. Пенсія 7 тисяч гривень, але з неї я плачу кредити сина, це вже тягнеться майже 10 років. Я виростила сина сама, бо
Мені 39 років, я успішна журналіст-фрілансер, пише про бізнес у багато відомих видань. Реалізована у професії і матеріальних досягненнях – є квартира-студія в новобудові в Києві, є машина. Дорого вдягаюся, доглядаю за собою, подорожую по можливості і постійно розвиваюся. Але я абсолютний нуль в особистому житті. Немає родини, коханого чоловіка, дітей  і навіть справжніх друзів. А рідня “любить” за фінансову складову
життєві історії 0
Мені 39 років, я успішна журналіст-фрілансер, пише про бізнес у багато відомих видань. Реалізована у професії і матеріальних досягненнях – є квартира-студія в новобудові в Києві, є машина.
Я вчора так і сказала ввічливо мамі чоловіка і чоловіку також, що її більше в нашій оселі і на порозі не буде. Внучку любить і хоче бачити? А не треба було такого творити! Подасть Женя на розлучення? Та будь ласка, якось проживу. Я взагалі не очікувала, що він маму підтримає і її бік прийме. Що це за родина? Свекруха живе в іншій області і приїхала до нас на рік Василинці. Коли в неділю за столом зайшла про це мова, я чітко озвучила свою думку і сказала, що ми цього робити не будемо. Та коли я вчора повернулася з супермаркету, то донечку свою просто не впізнала
життєві історії 0
Я вчора так і сказала ввічливо мамі чоловіка і чоловіку також, що її більше в нашій оселі і на порозі не буде. Внучку любить і хоче бачити? А
Озираюся назад і згадую, як все сталося. Я дивлюся, як мій чоловік Тарас любується нашим 21-річним сином-красенем, і в мене душа стискається від докорів сумління, адже я весь 21 рік ношу в собі цю таємницю. Чоловік мене обожнює навіть через багато років шлюбу і завжди казав, що пишається тим, що наш Артем схожий більше на мене, особливо в дитинстві взагалі був моєю копією. Всі два десятиліття нашого спільного життя чоловік щиро вважає, що виховав доброго і порядного сина. А я ж уже до заміжжя знала, що дитина моя – від іншого. І ось я думаю, поки Тарас ще з нами і я маю шанс це зробити – сказати йому, чи ні? Чи маю я моральне право так і не повідомити йому, що не він батько Артема
життєві історії 0
Я дивлюся, як мій чоловік Тарас любується нашим 21-річним сином-красенем, і в мене душа стискається від докорів сумління, адже я весь 21 рік ношу в собі цю таємницю.
Мій Антон дуже любить розповідати мені й моїй мамі, у якої ми живемо, що ми не так смачно готуємо, як його матуся, не так прибираємо – залишаємо пил і безлад, що без нього ми б не змогли взагалі існувати. Любить сказати, що моя мама уникає всілякої роботи і ховає від нього гроші. Отак приходить з роботи майже щодня і починає вчити то мене, то мою маму. Коли ми з Антоном зустрічалися і діло наближалося до весілля, мама наполягла, щоб ми жили з нею. Адже я її єдина дочка, вона всю душу в мене вклала. Ось так і вийшло, що ми з чоловіком живемо разом з нею у нашій з мамою квартирі
життєві історії 0
Мій Антон дуже любить розповідати мені й моїй мамі, у якої ми живемо, що ми не так смачно готуємо, як його матуся, не так прибираємо – залишаємо пил
Коли у сусідньому кабінеті з’явилася 32-річна красуня Аліна, я і уявити не міг, що щось у нас буде. Адже у обох родини, усталене життя. Але стосунки у ас все ж почалися, і як далі жити – не знаю. Я взагалі не думав, що зі мною таке може трапитися. Я 30 років щасливо одружений, зараз мені 55. І ось тепер – за ручку крадькома потриматися на роботі при зустрічі, рідкі зустрічі на орендованих квартирах. Як я вже сказав, я маю прекрасну дружину, з якою ми прожили 30 років. Напевно, я її досі люблю, сприймаю як друга і вдячний за життя разом довгі роки. У нас із дружиною дві дочки, майже ровесниці моєї Аліни
життєві історії 0
Коли у сусідньому кабінеті з’явилася 32-річна красуня Аліна, я і уявити не міг, що щось у нас буде. Адже у обох родини, усталене життя. Але стосунки у ас
Коли Ірина Степанівна сказала мені в очі, що син наш вже дорослий, а тому її син нічого робити не повинен і працювати також, а вона буде йому на кишенькові витрати віддавати свою пенсію, я поставила умову: харчуватися будемо з чоловіком окремо, в холодильнику у нас відтепер – різні полички. Вона не дозволяла мені купувати собі одяг – я мала заощаджувати. А тепер уже півроку, як свекруха возить чоловікові їжу, і щоразу намагається приготувати щось смачне, щоб показати мені, що він без мене їсть ще краще. Не знаю, де вона бере гроші, і наскільки її вистачить, але мене вражає не так свекруха
життєві історії 0
Коли Ірина Степанівна сказала мені в очі, що син наш вже дорослий, а тому її син нічого робити не повинен і працювати також, а вона буде йому на
20 років тому мені було 20 років і батьки сказали мені покинути їхній дім, заробити собі на житло самостійно. Я тільки почала працювати. Заробити на житло? Не смішіть. Я пішла з квартири батьків, 10 років – по чужих кутках, орендувала кімнати з господинями, заробляла. Працюю в іншій сфері, не по спеціальності давно. Змогла трохи відкласти грошей, думала брат квартиру. Не стає батька. Всім займалися лиш мама і я, хоча нас четверо дітей в родині, я найменша. Але решта люблять батьків лише на відстані. Ховали його ми з мамою, а нас четверо дітей. Мама вже потребує догляду. Винайняла квартиру, взяла маму до себе. І почалося те, що не описати словами. Я працювала по 10-14 годин. Коли б не повернулася, мама не знає, що приготувати їсти. Приготую, похвалить, що смачно. Я схудла вдвічі, мама ж у стільки погладшала. Вдень виспиться, вночі весела, активна – розмови, серіали, чаювання
життєві історії 0
20 років тому мені було 20 років і батьки сказали мені покинути їхній дім і будувати своє доросле самостійне життя, заробити собі на житло самостійно. Я вчилася на
Коли Яринка народилася, я залишила роботу з хорошим доходом – помічниці судді, і допомагала дітям матеріально. Допомогла купити квартиру, дарувала дорогі подарунки невістці і сину, возила за кордон, з Яринкою сиділа до трьох років. Жили ми з Яринкою майже завжди у мене за містом, діти постійно приїжджали, я їх зустрічала, як кажуть, хлібом-сіллю. Словом, я дала їм можливість робити кар’єру і заробляти гроші, бо у них дорога машини в кредиті була і другу дитину хотіли. Того дня ми з чоловіком привезли після вихідних внучку додому батькам, а невістка поставила перед нам чашки з чаєм. І все! До чаю нічого немає. Я запитала у сина, чому маму й батька не погодували, ми ж з дороги. А у відповідь почула: не подобається, не ходи, у мене тут не магазин і не ресторан
життєві історії 0
Вважаю себе хорошою матір’ю, адже все дала своїй дитині. Зараз мені 63 роки, сину – 31. Завжди думала, що мій Арсен у мене золота дитина, непорозумінь з синочком
Стою оце в коридорі і дивлюся на це добро. Вчора був у мене день народження і я запросила новоспечених свекрів – діти наші місяць тому просто розписалися самі, ми навіть не були присутні. Живуть молоді окремо – вони самі їздили на заробітки і купили собі двокімнатну квартиру в Києві. Ну а це я вирішила познайомитися з ними ближче, посидіти за столом. От і запросила. Вони приїхали, одразу відкрили багажник машини і почали діставати ці мішки з цибулею, буряками, картоплею і баклажанами. Звичайно, закривати в банки я нічого не буду
життєві історії 0
Стою оце в коридорі і дивлюся на це добро. Вчора був у мене день народження і я запросила новоспечених свекрів – діти наші місяць тому просто розписалися самі,

You cannot copy content of this page