Головна

alena

Поквапитися дійсно варто було, тому що пройшло вже дві хвилини з того моменту, як дівчинка з’явилася на світ. І вона не дихала. Здавлені схлипування матері, втомлені погляди людей в білих халатах, які проводять реанімаційні процедури. Ось головний хитає головою. Невже все? Невже він запізнився?На якусь мить йому здалося щось знайоме в цій душі… ніби відгомін якоїсь давньої, важкої і давно забутої розмови. Хто вона? Ким судилося їй стати? І чим же він заслужив честь оберігати таке чудо?
життєві історії 0
Цього разу вигляд у Хранителя був незвично серйозним і замисленим, він виглядав розгубленим і постарілим, як би не абсурдно це звучало в ситуації, коли роки вже не відраховують
На роботі висміювали її ваду. Дівчата говорили, що на неї ніхто й не гляне. Коли я застала її у сльозах, з мене просто полилися слова. Я нагадала їй, що скоро з нею познайомиться чудовий хлопець. Вона запитала: «А коли він з’явиться?» Я відразу відповіла, що протягом двох тижнів. – І одружиться зі мною? – Навесні наступного року. – А діти у нас будуть? – Двоє, хлопчик і дівчинка. – А мама моя довго буде жити? – Дочекаєтеся правнуків. Через 30 років ми побачилися
життєві історії 0
Люди так влаштовані, особливо жінки і дівчата, що їм дуже хочеться зазирнути в майбутнє і дізнатися, що ж чекає там попереду.  Як не дивно, але гадають навіть ті,
Заміж я вийшла у 27 років, хоча з Назаром ми зустрічалися майже зі школи. Але хотілося здобути освіту, купити квартиру. І ось вже ооє почали працювати, але зрозуміли, що швидко зібрати на своє житло нереально. А я більше не хотіла відкладати весілля! Я хотіла мати сім’ю, дітей. Хоча Назар і вмовляв відкласти хоча б на пару років одруження, я наполягла на своєму.У моїх батьків жити ніде, тому довелося оселитися у свекрухи. Я наполягла з самого початку, щоб харчувалися ми окремо
життєві історії 0
Заміж я вийшла у 27 років, хоча з Назаром ми зустрічалися майже зі школи. Але хотілося здобути освіту, купити квартиру. І ось вже ооє почали працювати, але зрозуміли,
Я люблю не тільки чоловіка, а й цю жінку. Вона його виховала для мене! Хоча коли я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Олексієм, то відразу зрозуміла, що мама для нього – на першому місці, а потім всі інші, і я ніколи цього не зміню. Ми повинні були жити разом з нею. Мені відкрив очі її весільний подарунок
життєві історії 0
Я люблю не тільки чоловіка, а й цю жінку. Вона його виховала для мене! Хоча коли я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Олексієм, то відразу зрозуміла, що мама
Квартира тітки чоловіка дісталася нам у плачевному стані, але ми так раділи – все ж таки своє житло! Чоловік на роботі, діти в школі, а я приходила і займалася прибиранням. Позавчора у старій шафі в спальні, замотані у кілька носових хусток, я знайшла… 50 тисяч доларів! Чи говорити про гроші чоловікові, рідним? Чи витрати на себе?
життєві історії 0
Квартира тітки чоловіка дісталася нам у плачевному стані, але ми так раділи – все ж таки своє житло! Чоловік на роботі, діти в школі, а я приходила і
Я їм радію лише перші два дні, а потім все це дуже напружує. Син хропить, плямкає, коли їсть. Малі бешкетують, чіпають те, що не можна, наводять безлад. Невістка з шостої ранку на моїй кухні хазяйнує, гримить посудом, а я люблю до 9 поспати, щось своє готує, таке, що я не їм. Після роботи повертаюся – теж вже все наготовлено на обід і вечерю, якісь супчики-пюре, а не нормальний борщ або суп…
життєві історії 0
Я їм радію лише перші два дні, а потім все це дуже напружує. Син хропить, плямкає, коли їсть. Малі бешкетують, чіпають те, що не можна, наводять безлад. Невістка
Донечка ходить в садок майже 3 місяці. Я крадькома подивилася, як там їсть дочка, і побачила там таку картину – сидить поруч ця вихователька і пхає прямо ложку доньці до ротика, Даринка вже все виплюнула, а вихователька все пхає і пхає їй цю їжу, голову малої насильно повертає і змушує її ковтати їжу!
життєві історії 0
Донечка ходить в садок майже 3 місяці. Я крадькома подивилася, як там їсть дочка, і побачила там таку картину – сидить поруч ця вихователька і пхає прямо ложку
Сім років тому я познайомився з жінкою, яка була старша за мене на 10 років, а мені тоді було 24 роки. Дітей у Жанни не було, ми чудово проводили час разом, і мені все подобалося. Потім ми почали жити разом, одружилися. В якийсь момент я навіть покохав її, вона була мені дорога, і я знав, що потрібен їй. Дуже скоро розмірене сімейне життя, ця вся рутина мені почали приїдатися, від Жанни нудило
життєві історії 0
Сім років тому я познайомився з жінкою, яка була старша за мене на 10 років, а мені тоді було 24 роки. Дітей у Жанни не було, ми чудово
Мені 50 років, разом з чоловіком ми 30 років, у нас двоє онуків, їм 7 і 13 років. Коли не стало нашого сина, онуки одразу почали жити з нами, ми з чоловіком їх виховуємо, а дочці дали можливість влаштувати своє життя. І ось згодом я перетворилася для всіх в домробітницю. Чоловік допомагає дуже мало. Скоріше, він – ще одна «дитина» з постійними докорами і вимогами. Готую, перу, прибираю, роблю уроки, граю з дітьми. І чоловіка вислуховую кожен день про його «проблеми» на роботі
життєві історії 0
Мені 50 років, разом з чоловіком ми 30 років, у нас двоє онуків, їм 7 і 13 років. Коли не стало нашого сина, онуки одразу почали жити з
– Ну як це ти не будеш працювати, мамо? А нам допомагати? Просто знайди роботу, ближчу до дому. Пенсії тобі ж не вистачить, ще у нас почнеш просити! – дочка дивилася на мене з легким обуренням. А мені чхати! Я у 68 років вирішила пожити для себе. І я вперше за своє життя відчула себе щасливою, поки не приїхала дочка і дізналася, що я звільнилася. Справа в тому, що поки я працювала, я допомагала їй грошима, віддавала їм майже всю зарплату. Тепер мені ще гірше, ніж раніше! Два рази на тиждень я повинна їхати на інший кінець міста до онуків, прислуговувати
життєві історії 0
– Ну як це ти не будеш працювати, мамо? А нам допомагати? Просто знайди роботу, ближчу до дому. Пенсії тобі ж не вистачить, ще у нас почнеш просити!

You cannot copy content of this page