Головна

olesya

Діда ми провели в останню путь практично за свої гроші. Ось тому і за пару днів після поховання я сказала Олегу, щоб йшов до батьків і говорив про дідову пенсію, яку той всю старість відкладав, а прожив Георгій Петрович, дай Бог кожному, 93 роки. Але ледь переступивши поріг, моя свекруха і свекор сказали, що і копійки ми від діда не отримаємо, бо за життя про нього не згадували, а те, що ми все від шкарпеток до домовини за свої гроші купили, не рахується, бо це ніби, таке наше “дякую” діду, бо той квартиру нам заповів, але “нам” це гучно сказано, бо перейшла квартира свекрусі, а вже після – єдиному сину і онуку, моєму чоловіку
життєві історії 0
Діда ми провели в останню путь практично за свої гроші. Ось тому і за пару днів після поховання я сказала Олегу, щоб йшов до батьків і говорив про
Минуло два місяці після весілля сина. Молодята мене в гості не кличуть, але мені то що, я ж ключі від квартири сина маю, оскільки ми Віктору з батьком докладалися і кругленькою сумою свого часу. Ось я вирішила без попередження до них в гості навідатися
життєві історії 0
Минуло два місяці після весілля сина. Молодята мене в гості не кличуть, але мені то що, я ж ключі від квартири сина маю, оскільки ми Віктору з батьком
Провести маму в останню путь прийшли навіть такі люди, яких я і в очі не бачила. Але вся увага їх була прикута до мене, бо як то так, я така сяка, навіть не горюю, не завиваю за рідною людиною. По селу відразу чутки пішли, що я нарешті зітхну з полегшенням і заживу в тих хоромах, які мені батьки залишили. Але ніхто не знає, що всі свої сльози я вже виплакала за тих 10 років, поки мама була прикута до ліжка, а перед мамою в такому ж стані 5 років був батько
життєві історії 0
Провести маму в останню путь прийшли навіть такі люди, яких я і в очі не бачила. Але вся увага їх була прикута до мене, бо як то так,
Кілька днів по тому я випадково стала свідком телефонної розмови мами з моєю тіткою. Я не підслуховувала навмисне, та слово за словом почула, як мама обговорює мене: – Галинка дійсно поводиться дивно. Не слухає мене, робить усе навпаки. Часом мені здається, що вона не цінує мої поради. Я застигла з кухлем чаю, відчуваючи, як мій терпкий відчай змішується з розчаруванням. Мама далі казала: “І що те покоління розуміє? Вони ж вірять лише соцмережам”
життєві історії 0
– Галю, ти знову одягнула малюка не по сезону? Ти що, так вирішила самостійно встановити нові стандарти догляду? – Мамо, може, я й вирішила. Бо скільки б я
Ольга, моя рідна сестра, в тій Італії вже й на пенсію пішла. Я ж думала, вона повернеться в село і хоч трішки нам з чоловіком допоможе. Я ж старша і свого часу Олі допомагала, можна сказати, що я замінила їй маму і тата, бо ті багато працювали на фермі, хоча й жили ми дуже бідно
життєві історії 0
Ольга, моя рідна сестра, в тій Італії вже й на пенсію пішла. Я ж думала, вона повернеться в село і хоч трішки нам з чоловіком допоможе. Я ж
– І що тепер виходить, дорогий зятю, тепер у тебе більше прав на мою доньку, ніж у мене? – голос тещі лунав різко, а її погляд палав обуренням. – Це ж моя Інна! Я її на світ привела, виховала, все життя про неї дбала! А тепер виходить, що ти для неї важливіший за мене?
життєві історії 0
– І що тепер виходить, дорогий зятю, тепер у тебе більше прав на мою доньку, ніж у мене? – голос тещі лунав різко, а її погляд палав обуренням.
Не мати дітей було моїм рішенням і Матвій радо на це погодився, ще до весілля. Але минув час і він свою думку змінив. – А хто нам на старість літ подасть склянку води?, – тараторить він. Я б не здивувалася, якби це говорила моя бабуся, якій вже за 80, але не молодий і енергійний чоловік. Але “руку допомоги” Матвію простягнула моя мама. Тепер я не знаю, як маю бути. Я не хочу втратити чоловіка, але й мамою ставати, щоб зберегти сім’ю, не планую
життєві історії 0
Не мати дітей було моїм рішенням і Матвій радо на це погодився, ще до весілля. Але минув час і він свою думку змінив. – А хто нам на
– Діти, треба поїхати на кладовище до тата, і то вже сьогодні. Я наліплю вареників, зі шкварками, як Ігорцьо любив, цукерочок його улюблених, “ромашка” куплю, може ще щось придумаю, – з самого ранку звернулася я до сина з невісткою, і якщо Андрій промовчав, бо розуміє мій стан, то невістка спершу розреготалася, бо думала, що я так жартую, а потім почала мені говорити, що я геть розум втратила
життєві історії 0
– Діти, треба поїхати на кладовище до тата, і то вже сьогодні. Я наліплю вареників, зі шкварками, як Ігорцьо любив, цукерочок його улюблених, “ромашка” куплю, може ще щось
Я ніби щось відчувала, тому після служби зладувала сумку і таки сіла на електричку, щоб подивитися, як там дочка живе у невістка. Ліля наша з чоловіком гордість. Закінчила університет, потім ще й магістратуру. Ну розумна в нас дочка, нічого не скажеш. Ми стільки сил і грошей в Лілю вклали. І що ви собі думаєте, замість того, щоб їздити в офіс на роботу, яку, до речі, ми також з батьком їй знайшли, вона сидить дома в кімнатці і манікюри сільським дівчатам робить. Світ такого не бачив. Та хіба це робота для нашої Лілечки?
життєві історії 0
Я ніби щось відчувала, тому після служби зладувала сумку і таки сіла на електричку, щоб подивитися, як там дочка живе у невістка. Ліля наша з чоловіком гордість. Закінчила
Я дивувалася і навіть ображалася, коли невістка приїжджала в гості і відмовляла їсти мою їжу і навіть не ночувала в будинку, а їхала в районний центр в готель, а за нею мчали син і онуки. Я знала, що Ліда зациклена на чистоті, але не настільки. І лише коли вони мене забрали до себе, я зрозуміла, що все своє життя прожила не так, як повинна була. Хоч на старість літ я поживу в чистоті і поїм з красивої посуди
життєві історії 0
Я дивувалася і навіть ображалася, коли невістка приїжджала в гості і відмовляла їсти мою їжу і навіть не ночувала в будинку, а їхала в районний центр в готель,

You cannot copy content of this page