Головна

olesya

Максим попросив тата купити плазмовий телевізор, а той відмовив, бо ж його буду дивитися і я, а йому це не підходить. – Ти за мій кошт жити не будеш. Свій шанс ти втратила, – сказав колишній. Тому коли на мій сороковий ювілей кур’єр доставив мені великий букет квітів і красиву коробочку, я здивувалася. В середині була записка з привітанням. “Дорога Марто! Я дякую тобі за виховання нашого сина, а найбільше за те, що ти в квартиру з сином не водиш інших чоловіків”
життєві історії 0
Квіти і невеличка золота підвіска від колишнього чоловіка на ювілей мене дуже здивували. Річ в тім, що всі подарунки, які він робив нашому сину, були з розрахунком того,
Місяць тому Орест відгуляв з новою дівчиною шикарне весілля, на яке були запрошені і ми з чоловіком і дітьми. Я не знаю, чи знала про це Оксана, але ми їй нічого не говорили. На святкуванні хтось з друзів зробив спільне фото з молодятами і виклав у мережу. Після цього Оксана на нас сильно образилася, бо як то так, ми пішли до Ореста, а не плакали в той день у подушку з нею. Але найгірше те, що коли за два тижні ми запросили Оксану на святкування дня народження її похресниці, вона нам відмовила
життєві історії 0
– Оксано, а як ти собі це уявляла, що ми не підемо на весілля до друга?, – пояснювала я подрузі, а за сумісництвом і кумі. В нас велика
Мама за чашечкою кави почала мене розпитувати, скільки грошей я заробляю, скільки витрачаю на оренду і таке інше. Я ж довіряв їй, і був впевнений, що все це залишиться між нами. Але ні. Я йшов до сільського магазину за хлібом, як на порозі мене зустріла тітка Люба. – Івасику, батьки для тебе старалися, таку хату вибудували, ремонти зробили, а ти чужому дяді за оренду такі гроші платиш? – Я і слова не промовив, як з-за прилавка її розмову доповнила продавчиня, тітка Оля
життєві історії 0
Я дивуюся тату, тому що він стільки років живе з мамою і мовчить через її пліткарський характер. Я цього раніше ніколи не помічав. Моя мама завжди була чуйною
Ой, ну дивно все ж таки. Мій син так довго вибирав собі дівчину. Я думала, це буде не знати яка краля, а ти звичайнісінька дівчина, яких на вулицях повно, – сказала мені на прощання мама мого хлопця. Мені було неприємно це чути, але я нічого не сказала Кирилу. І лише після чергового візиту батьків я зрозуміла, що насправді криється в їх сімейці. – Ми цей будинок з чоловіком будували для єдиного сина. Якщо хочеш стати його дружиною, то маєш змиритися з тим, що жити всі ми будемо під одним дахом
життєві історії 0
Я зустрічалася з Кирилом три роки. Уже після першого візиту до його батьків я помітила, що його мама мене не любить. Минули роки, а стосунки не виходили на
На мою невістку глянеш, ну ангел у людській подобі. Красива, тендітна, мила і завжди усміхнена. Я б ніколи і подумати не могла, що за цим янгельським створінням буде мама з ось таким дивним вихованням. Я казала, що не буду втручатися в життя сина, але останні події все змінили. – Дмитрику, не бігай бо спітнієш. Не стрибай, бо ногу пошкодиш. – Не купайся в озері, бо вода холодна. – І такі “не” на кожному кроці. Я вимушена взяти виховання Дмитрика в свої руки!
життєві історії 0
Я вимушена взяти виховання Дмитрика в свої руки! Коли мій син одружувався, я пообіцяла собі не втручатися в його справи. Я не хотіла бути тою самою прискіпливою свекрухою.
Баба Стефа, що живе по сусідству, не часто до мене заходить, але того вечора зайшла, ніби по дріжджі, але все це було дуже вчасно. – Ну а ти що не пам’ятаєш, як твоя Надя несла ті обручки за Василем? Не потрібно було цього робити. Вони ж навіть не зустрічалися, а просто дружили, як однокласники. Баба Стефа пішла, а я сіла, взяла в руки вервичку і почала ревно молитися. – Невже це може бути правдою?, – питала я відповіді у Бога. – Невже?
життєві історії 0
Баба Стефа, що живе по сусідству, не часто до мене заходить, але того вечора зайшла, ніби по дріжджі, але все це було дуже вчасно. – Ну а ти
Я надто молода, щоб присвячувати своє життя старенькій жінці, яка сама не може себе обслужити, – сказала невістка, коли одного дня неохайно кидала свої речі в чемодан. Лише тоді моєму чоловіку і сину відкрилися очі на Ларису, бо раніше вони у всьому винили мене. – Це твоя ревність! Заспокійся і живи як годиться. Не ти перша і не ти остання з невісткою під одним дахом живеш, – сказав мені син
життєві історії 0
– Я надто молода, щоб присвячувати своє життя старенькій жінці, яка сама не може себе обслужити, – сказала невістка, коли одного дня неохайно кидала свої речі в чемодан.
Мама з татом надумали вдруге розписатися і навіть невеличке застілля дома зробити, запросивши всіх рідних і близьких. Та ні мене ні мого чоловіка і дітей на цьому “цирку” не буде. З мене годі того часу, як вони лили один на одного “багнюку”, а я була тим “мостиком”, через який переходила інформація від тата до мами
життєві історії 0
Мама з татом надумали вдруге розписатися і навіть невеличке застілля дома зробити, запросивши всіх рідних і близьких. Та ні мене ні мого чоловіка і дітей на цьому “цирку”
Ще мабуть син з невісткою додому не заїхали, як мене набрала сваха. Та якби я знала, чим закінчиться це копання картоплі, то б і не кликала Міська, щоб виорював. Нехай би невістка вручну копала. Але ж я то знаю, що Олена б до мотики і не доторкнулася, це все б лягло на плечі мого сина
життєві історії 0
Ще мабуть син з невісткою додому не заїхали, як мене набрала сваха. Та якби я знала, чим закінчиться це копання картоплі, то б і не кликала Міська, щоб
Невістка ніби й погодилася забрати мене до себе в особняк, але відразу висунула умову, що тільки після того, як на її руках буде документ, що квартира моя перейде у єдину власність їх сину. – Галинко, але ж у мене окрім вашого сина, ще онуки є. Як ти це собі уявляєш? Але Галя з відповіддю не забарилася. – А як ви хотіли, щоб невістка вас на старості доглядала задурно? Е ні, такого не буде. – Ось тепер сиджу на п’ятому поверсі і на двір не виходжу. В особняку це зробити простіше, там ліфта не потрібно
життєві історії 0
Я залишилася в свій квартирі в районному центрі сама. Чоловіка не стало давно, вже більше десяти років. Ще поки працювала, була між людьми, то не зважала на те,

You cannot copy content of this page