Головна

olesya

Все було у брата: жінка-красуня, синочок. Руслан пішов у зяті. Мав роботу, але мала заробітня плата зробила своє. Почав шукати легшого хліба – друзі порадили щось “ліве”. Брат дуже хотів окрему квартиру, дорогу машину і ще знайти тата і показати – чого досягнув у житті і без його допомоги. Ці такі мрії дитинства переросли у щось більше. Закінчилось все тим, що дружина подала на розлучення, оскільки боргова яма лише зростала
життєві історії 0
Не дає мені жити лише одне – чому він (мій батько, якщо можна так про нього казати) залишив маму з двійнею на руках. Половину свого життя я хотіла
З першого дня мій син став на захист рідної землі. Але так сталося, що з протилежного боку на нього “націлився” – двоюрідний брат, який жив в Донецьку. Його довго не брали в ті “загони”, він переховувався. Та пів року тому брат подзвонив і сказав, що Віктор вже “в строю”. А місяць тому його не стало. Я ледь це пережила. Я просила сина висловити дядьку своє співчуття, але той не зміг через себе переступити
життєві історії 0
Я навіть боялась думати про таке, але сталося і нічого вже не повернеш… Я мама двох синочків. А ще, я кохана дружина. Сама я родом з Донецька, але
Недавно в мене поламався телефон. Я подзвонила сину, пожалілася. Я нічого його не просила, не сміла, бо знаю, що всім зараз важко. Але Іванко в суботу приїхав в село з “подарунком”. – Мамо, беріть, тільки моїй Наді нічого не розказуйте. – Я все прекрасно зрозуміла. Поїхав син до міста, коли вже починало темніти, бо ще траву косив. І тут на екрані висвітилось – “невістка”. – Ви совість взагалі маєте?
життєві історії 0
Недавно в мене поламався телефон. Я подзвонила сину, пожалілася. Я нічого його не просила, не сміла, бо знаю, що всім зараз важко. Але Іванко в суботу приїхав в
Я ж сів, підрахував, і зрозумів, що робота Каті з такими витратами не окупається. Новий одяг, косметика, взуття. Благо, я переконав дочку, що брови і нігті в неї гарні без нічого. Нехай сидить Катя з трьома дітьми дома і не рипається. Зять повинен всім забезпечувати. Але свати мене дивують, кажуть, Каті треба в люди виходити, бо “здичіє”. Вийшла вона недавно, поїхала в Польщу на полуницю. Навіть місяць не протрималася. – Та там важко!
життєві історії 0
Ми з дружиною виховала одну доньку. Я побудував гарний будинок, тому коли Катерина вийшла заміж, то привела в дім зятя. Ми з дружиною вчителі. Я фізкультури, а Настя
Будинок з чоловіком ми вибудували по сусідству з його батьками. Пам’ятаю, як робили новосілля, то закликали всю родину. Свекруха навіть мило усміхалася, хизуючись, які хороми син зумів звести. А подарунок в неї був з “натяком” саме для мене. Купила Віра Гаврилівна статуетку Матері Божої, і коли дарувала, сказала, щоб я частіше молилася, може Бог розуму мені більше дасть!
життєві історії 0
Я тут прочитала багато схожих історій на свою, і вирішила поділитися своїм досвідом і вчинком, який я зробила, після багатьох років в невістках і сусідською заздрістю. Може комусь
Моя свекруха в новій сукні вилетіла до самих воріт. – Слава Ісусу Христу!, – у відповідь почула, – Доброго дня! Мій свекор почав його відразу “вчити”: “Слава навіки! – треба відповідати!”, та ледь він то договорив, як моя сильно побожна свекруха, що жодного неділі церкви не пропускає, як не повернеться до нього, як не гляне “криво”. Свекор в ту ж секунду замовчав. Зять же, зять! Не хто буть, ще й з міста, на Волзі чорній приїхав!
життєві історії 0
Справжню комедію спостерігала я, коли дочка моєї свекрухи привезла свого новоспеченого кавалера на перше знайомство. Я взагалі-то міська дамочка, народилась і виросла в місті, а чоловік мій сільський
Любомир на мої прохання повертатися додому з заробіток, все відмахувався. – Якраз робота пішла! Зароблю більше. Не підганяй! – А моє серце підказувало, що тут замішана якась жінка. Я не стрималася, взяла дітей і поїхала в ту Німеччину, і скажу відразу – правильно зробила. Інакше б я всієї правди не довідалася. Ми живемо в селі, де чоловіка рука всюди потрібна, а її нема. Хоч плач!
життєві історії 0
Любомир на мої прохання повертатися додому з заробіток, все відмахувався. – Якраз робота пішла! Зароблю більше. Не підганяй! – А моє серце підказувало, що тут замішана якась жінка.
Брат ще перед 24-м виїхав в Чехію на заробітки, а згодом і сім’ю перевіз. Мені навіть не запропонував. Але ображена я не за це. Більше року він нам нічим не допомагав, а тут, дивина, посилку Василь вислав. Вона як прийшла, ми з мамою наввипередки її розпаковували. Якби я знала, що всередині, то так би не тішилася. Краще б вислав сто євро. Більше б було користі. В нас що, макаронів нема?
життєві історії 0
Брат ще перед 24-м виїхав в Чехію на заробітки, а згодом і сім’ю перевіз. Мені навіть не запропонував. Але ображена я не за це. Більше року він нам
Мені 38 років і я мама п’ятьох дітей. В двокімнатній квартирі нам всім було дуже тісно. Грошей ми з Петром не мали, тому свекруха вирішила нам “допомогти”. Та коли давала, одразу ж наголосила, щоб при першій можливості віддали. Вона догоджала онукам від дочки, я ж невістка. Все на мені, і діти і кухня і прибирання. Я не мала коли й вгору глянути. А потім ще й мама, єдина моя надія та підтримка – занедужала
життєві історії 0
З червоним дипломом закінчила навчання, працювала бухгалтером, зустріла Петра – побрались. Якби тоді знала, що сімейне життя перетвориться на “багнюку” – втікала б якнайдалі. Спочатку ми жили з
Зять завтра повертається до Києва. Я і два відра картоплі накопала, і огірків назбирала. Без курочки не обійдеться. Та нічого не наробило такого шуму, як домашні яйця. Вже два тижня я їх збираю. Сьогодні зайшла в кладову і зрозуміла, що немає скочу, щоб їх перемотати в лотках. Прийшлося йти в магазин. Ну чесне слово, вийшов анекдот, не інакше. Всі за животи трималися, а я п’ять хвилин не могла зрозуміти, що сказала не так
життєві історії 0
Сьогодні я стала “власницею” нового “анекдоту”. Ну такого ще в моєму житті не було. Сміявся весь магазин. А я п’ять хвилин не могла зрозуміти, що ж сказала не

You cannot copy content of this page