Головна

olesya

На всі мої заперечення свекруха “розпочинає театр”, тримається за серце і говорить, що я можу стати причиною її відходу на небеса. Чоловік просить не перечити мамі. – Вона прожила більше, і знає краще за нас!. – Але він не розуміє єдиного, що його мама поруч з ним, і без – дві різні людини! Але одного дня я таки зрозуміла, як маю діяти зі свекрухою, щоб отримати “мир”
життєві історії 0
Моя свекруха вважає, що я маю жити за її сценарієм. З того часу, як ми з чоловіком стали на рушничок щастя, минуло більше року, і чим більше часу
В середу Даринка намалювала дуже гарну картину. Ми з чоловіком, як побачили, то почали її хвилити, обіймати, цілувати. Це все помітила свекруха, і давай нам зауваження робити. “Ви свою дитину любіть, але їй цього не показуйте! Інакше, буде вам на голові сидіти”. Але я з її твердженням не погодилася. І тут вияснилася деяка історія, ще з дитинства мого чоловіка
життєві історії 0
В середу Даринка намалювала дуже гарну картину. Ми з чоловіком, як побачили, то почали її хвилити, обіймати, цілувати. Це все помітила свекруха, і давай нам зауваження робити. “Ви
Я одразу дізналась, що Андрій одружений, має дітей, але це не перешкоджало нашому спілкуванню! Він мені подобався, бо розумів, давав поради, підтримував. А мені так цього не вистачало. Знала, що “краду” у когось щастя, але сама теж хотіла бути щасливою! А потім сталося так, що я поїхала у відрядження
життєві історії 0
Я одразу дізналась, що Андрій одружений, має дітей, але це не перешкоджало нашому спілкуванню! Він мені подобався, бо розумів, давав поради, підтримував. А мені так цього не вистачало.
Моя свекруха пів життя в Італії прожила, а приїхала з пустими кишенями. Точніше, не приїхала, її дочка, нічого нам не сказавши, привезла маму в наш будинок, бо та занедужала, і потребувала лікування. Ми поселили її в літній кухні, хоча на подвір’ї шикарний будинок, та вона його не залужила, як і нашої поваги. Та найбільше мене дивує Віра. Маму то вона привезла, а тепер навіть не питає, як в неї справи
життєві історії 0
Моя свекруха пів життя в Італії прожила, а приїхала з пустими кишенями. Точніше, не приїхала, її дочка, нічого нам не сказавши, привезла маму в наш будинок, бо та
25 серпня я дізналась, що чекаю дитинку. Мій чоловік був на сьомому небі від щастя. Він готовий був носити мене на руках. І ось цей день настав. Ми батьки, тільки в наших очах відчай і ще щось таке, чого я й описати не можу… – На жаль, ваша дитинка не здорова, і вона ніколи не зможе самостійно ходити, їсти і розмовляти. – Чоловік не був готовий до такого випробування
життєві історії 0
Щоб інші тебе полюбили, потрібно, щоб ти сам себе почав любити. Розкажу трішки про себе. Народилась я в найкращій сім’ї, про яку можна тільки мріяти. Маю старшого брата
На день народження онучці я вділила з пенсії п’ятсот гривень. Гостей було дуже багато, і куми і родичі і друзі. І тут Анелія почала щось з себе показувати, капризувати. А сваха засміялася і сказала, що то викапана я, бо інші онуки спокійні і пішли в їх родину. І глянула так, наче то я її на світ привела і у всьому винна. Мені так неприємно стало. Навіть не знаю, як наступного разу маю той поріг переступити
життєві історії 0
Я живу в селі одна. Діти, хоча їх було четверо, всі порозбігалися. Хто в невістки пішов, хто свою хату вибудував. Моя остання надія була, що наймолодший син зі
Я сьогодні прийшла з церкви, і подзвонила до невістки. Питаю, як справи? Що робите? А Леся мені: “Олів’є хлопцям готую!”. Я ж зрозуміла, що це гарний привід забігти в гості. Та й кажу: “О, то добре! Я давно цього салату не їла, прийду до вас ближче вечора”. Я навіть з дивану не встигла піднятися, як пролунав дверний дзвінок. Відкриваю, а там мій онук старшенький – простягає посудинку з – олів’є!
життєві історії 0
Я сьогодні прийшла з церкви, та й подзвонила до невістки. Питаю, як справи? Що робите? А Леся мені: “Олів’є хлопцям готую!”. Я ж зрозуміла, що це гарний привід
Я була на сьомому небі від щастя! Нарешті знайшла рідну душу, нарешті він мене вислухає, порадить, підтримає. На жаль, від чоловіка я не мала такого розуміння. Дні минали за днями, місяці за місяцями, а я? Що ж я могла вдіяти? Коли бачила Василя – серце вискакувало, у животі “метелики “. Мені подобався цей стан, бо відчула взаємність. Одного вечора, коли мала виходити з маршрутки, Василь довго не відчиняв дверей
життєві історії 0
“Життя прожити-не поле перейти “,- так часто повторювала мені бабуся… Але своє життя я хотіла прожити по-особливому, не так, як у всіх! Працюю на хлібзаводі по змінах, чоловік,
Літо. Субота. Чоловік косив траву біля хати, а свекор сидів на лавці, був знервований. Я в цей час готувала вечерю, вікно було відчинене і все чула: “Синку, так сиджу і думаю, навіщо тобі вона, ви вже рік живете, а дітей нема! Кого ти собі взяв? Вона не в змозі подарувати тобі дитину!” Що я тоді відчула, один Бог знає!
життєві історії 0
Коли я прийшла в невістки – мені було 20! Я студентка, багато вчилася, а хатня робота, кухня та інші обов’язки були для мене додатковою нагрузкою. Щось встигала, а
Зовсім нещодавно телефонувала кума, а вона живе в іншій області, розказувала, що з сім’єю ходила в церкву, і як завжди, писала за здоров’я мого Назарчика. Цими кумами я дуже задоволена. А ось про “рідню” молодшого сина Андрійка, так сказати не можу. Виникла у мене така думка, звернути їм увагу, але не впевнена, чи так буде гарно з мого боку. Тому прошу вашої поради!
життєві історії 0
Зовсім нещодавно телефонувала кума, а вона живе в іншій області, розказувала, що з сім’єю ходила в церкву, і як завжди, писала за здоров’я мого Назарчика. Цими кумами я

You cannot copy content of this page