Через витівки тата я для мами єдина дитина. Дуже важко вона пережила розлучення. Та тепер, коли мені вже дев’ятнадцять років, я під постійним її контролем. “Куди йдеш? Коли прийдеш?”. Інколи я навіть вимикаю телефон, бо перед друзями соромно. Та додому після цього краще не повертатися. Я боюсь, що жоден чоловік біля такої тещі на довго не затримається. Та як це пояснити мамі я не знаю
Через витівки тата я для мами єдина дитина. Дуже важко вона пережила розлучення. Та тепер, коли мені вже дев’ятнадцять років, я під постійним її контролем. “Куди йдеш? Коли
Віра Павлівна після розміну квартири всі гроші дочці віддала. Орися тоді собі автівку купила. Моєму Валері перепало аж п’ять тисяч гривень, і то, на ювілей. І ось тепер Орися сміє нам говорити, щоб ми за маму комуналку платили? Я їй висказала все, що про неї думаю. Після моїх слів в хату до свекрухи був запрошений нотаріус. Ох вже Орися щаслива. Таки свого домоглася! 
Віра Павлівна після розміну квартири всі гроші дочці віддала. Орися тоді собі автівку купила. Моєму Валері перепало аж п’ять тисяч гривень, і то, на ювілей. І ось тепер
В Іспанії я заробила сину на квартиру і весілля організувала. Онукам не раз переводила євро. Все робила, лиш би перекрити те, що Олексій ріс без батька. Коли приїжджала в Україну то зазвичай зупинялася у них. Та на Різдво мене Юля, дружина сина, сильно засмутила. Вже через тиждень Олексій сказав мені поїхати в село. – Ми не звикли з кимось жити. – Я повернулася в Іспанію, але тепер вони і копійки від мене не отримають. Я збираю на квартиру, але вже для себе!
В Іспанії я заробила сину на квартиру і весілля організувала. Онукам не раз переводила євро. Все робила, лиш би перекрити те, що Олексій ріс без батька. Коли приїжджала
За гроші, які мама заробляла в Італії, ми побудували великий будинок на дві сім’ї, де і поселилися з сестрою і своїми сім’ями. Мами нам завжди не вистачало, але якось ми з цим змирилися. Ми з нею ніколи не були близькі, бо все ж таки кілометри, які нас роз’єднали, зробили свою справу. Але нещодавно мама спантеличила нас новиною, що повертається. Але я не хочу її бачити в своїй частині будинку. І сестра, якщо чесно – також!
За гроші, які мама заробляла в Італії, ми побудували великий будинок на дві сім’ї, де і поселилися з сестрою і своїми сім’ями. Мами нам завжди не вистачало, але
І Оксана і сваха, ще перед Новим роком перестали з нами спілкуватися. Син на свята приходив лише з онуком на дві годинки. А всьому виною сушка, яку ми з чоловіком купили і у ванній кімнаті поставили. “Ми молоді, і в нас скоро друга дитина буде! Могли б і нам запропонувати”. “Оксано, але ж ви в селі живете. На вулиці одяг сохне на раз-два-три. Це нам, в квартирі, з цим халепа”. Але Оксана не здавалася і подзвонила своїй мамі
І Оксана і сваха вже більше двох місяців зі мною не спілкуються. А причина вас здивує. Бо я, бачте, купила собі сушку для білизни, а в них, молодих,
Я одна виховую свою донечку Златку. Про нового чоловіка я і не думаю, але моя п’ятирічна Златуня іншої на це думки. Нещодавно вона “приборкала” одного тата прямо на дитячому майданчику. Ви б бачили його і моє обличчя. Дома я коли мамі про витівку дочки розповідала, ми сміялися так, що за животи трималися. Ну треба ж було до такого додуматися! Але сміх сміхом, та після цього в мене виникло питання куди серйозніше!
Ну треба ж було до такого додуматися! Мене звати Уляна і я одна виховую свою донечку Златку. Про нового чоловіка я поки і не думаю, але моя п’ятирічна
Дивно, що сваха не навчила мою невісточку, що до церкви треба йти скромно, а не наряджатись. Але я вже мовчати не буду, бо вона геть засоромить мого сина. Та всі в церкві тільки на неї і дивилися. А потім мені будуть казати, щоб я церкву після невістки прибирала. І як тут мовчати? Та нам потрібно їх ще вчити і вчити. Додому я вже прийшла накручена і висказала невістці все, що я про неї думаю
Ой, люди добрі, що я маю робити з тою теперішньою молоддю, яка ні встиду ні сорому не має? Своє життя я проживаю у маленькому селі на Чернігівщині. З
Мирося на роботу йти не хоче, хоча Артему вже десять років минуло. Вона сидить дома, але не мовчить, а дзьобає Дениса, бо той, щоб виплачувати іпотеку, на ще одну роботу влаштувався і тепер не має часу їсти зварити і прибратись. Ось я, щоб не було між дітьми непорозуміння, приходжу до них раз-два в тиждень і з пилосом по квартирі літаю, поки невістка в ванній собі брови щипає
Мирося на роботу йти не хоче, хоча Артему вже десять років минуло. Вона сидить дома, але не мовчить, а дзьобає Дениса, бо той, щоб виплачувати іпотеку, на ще
Як пішов з життя чоловік сестри, ми всім сімейством її підтримували, тому те, що вона проміняла мене, рідну сестру, на цю слизьку Лесю, мене неабияк здивувало. В неділю в Ангелінки був виступ. На це свято я прийшла зі своїм меншим синочком. Побачивши пустим цілий ряд спереду, підійшла туди, там сиділа лише моя Оля. Ось, думаю, сестричка тримає для нас місце. Та все було геть не так. Не потрібні ми їй, виявляється
Як пішов з життя чоловік сестри, ми всім сімейством її підтримували, тому те, що вона проміняла мене, рідну сестру, на цю слизьку Лесю, мене неабияк здивувало. Ніколи не
Роботу цілого нашого колективу Наталя привласнила собі коханій. Газету того дня роздрукували, можна сказати, в її честь. Мені так неприємно стало. Я хотіла все з нею вияснити, але не хотілось робити “бурі”, бо зібрані гроші, звісно ж, пішли нашим хлопцям захисникам. На даний час допомога і підтримка потрібна їм. Але я все ж таки свою думку подрузі висловлю. Так ніхто не робить. Мене в цьому Вертепі ніби й не було, а насправді, його б не було – без моєї ідеї!
Роботу цілого нашого колективу Наталя привласнила собі коханій. Газету того дня роздрукували, можна сказати, в її честь. Мені так неприємно стало. Я хотіла все з нею вияснити, але

You cannot copy content of this page