fbpx

У нас, можна сказати, ідеальний шлюб. Ми з чоловіком разом 7 років. Чоловік виконує всі мої бажання, ставиться, як до королеви. І ось я дізналася про таке, від чого волосся дибки: чотири роки тому човік мене зраджував. Я же тепер бутти?.. Діти так люблять тата. Але як же я?..

Я заміжня вже 7 років. Звичайно, як і в житті будь-якої іншої подружньої пари, у нас з чоловіком були свої труднощі: сварки, непорозуміння, нестача грошей, проблеми з родичами і дітьми… Але не дивлячись ні на що, я ніколи не хотіла з ним розлучитися, і не можу навіть уявити собі, щоб я йому з кимось змінила.

У перші роки шлюбу, під час притирання характерів, траплялося таке, що він або я могли піти з дому, голосно грюкнувши дверима. Але вже буквально через день-два ми починали одне за одним нудьгувати, і приходили миритися. Сказати чесно – на початку наших стосунків мій чоловік був тим ще нервотрепом.

За перші півтора-два роки з ним я мало не посивіла через скандали і «фокуси», які він мені влаштовував.

Однак потім він почав змінюватися на краще, і на даний момент у нас, можна сказати, ідеальний шлюб.

Хоча спочатку його важко було назвати джентльменом або главою сім’ї, зараз він ставиться до мене, як до королеви, і намагається виконати кожне моє бажання. Повністю забезпечує, у вільний від роботи час допомагає по дому, і навіть доглядає за дітьми, коли мені потрібно кудись відійти…

Я вже почала думати, що нарешті сімейне життя налагодилося, і сподівалася, що все погане у нас вже позаду, але потім дізналася таке, від чого у мене буквально волосся на голові заворушилося: виявляється, моя кохана людина 4 роки тому мене зрадла!

Мені потрібно було знайти в його електронній пошті один лист, і коли я скористалася пошуком, то натрапила на переписку з іншою жінкою. Вони там обмінювалися фотографіями спільного проведення часу і призначали один одному зустрічі, хоча в той час ми вже були одружені, і у нас вже народився старший син…

Я завжди вважала, що зради прощати не можна, тим більше, якщо мова йде не про одноденний роман, а про декілька місяців… Але тепер, зіткнувшись з цим, я вже не знаю, як вчинити. З одного боку – мені противно дивитися на свого чоловіка, не кажучи вже про щось більше. І я не уявляю собі, як можна його пробачити, і забути, що у нього була коханка. А з іншого боку – це все було дуже давно, і зараз у нас практично ідеальна сім’я з двома дітьми, які дуже люблять свого тата…

Поки не розповідала чоловікові про те, що знайшла його листування. Однак навряд чи зможу довго тримати це в собі. Боюся при сварці проговоритися. Не знаю, як вчинити: постаратися пробачити його заради дітей або піти?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page