Українцям все складніше вибити належні їм виплати – лікарняні, декретні та навіть “гробові”. Джерело
Ці статті фінансуються з Фонду соціального страхування (ФСС), а там останнім часом з грошима, м’яко кажучи, не все добре.
За даними заступника голови Громадської ради Фонду Наталії Землянської, борг із виплати на початок квітня перевищив 1,5 млрд гривень. При цьому заборгованість з кожним днем збільшується, як і терміни, протягом яких українці можуть отримати гроші.
Скажімо, якщо в лютому чекати компенсацій доводилося в середньому 31 день, то зараз вже 45 днів. За законодавством цей термін не повинен перевищувати 10 днів.
За словами Землянської, до кінця року українцям доведеться чекати виплат по 3-5 місяців, а дефіцит Фонду на той час досягне рекордних 3 млрд гривень.
Хворіти і нapoджувати – за свій рахунок
За словами Наталії Землянської, проблеми почалися в листопаді минулого року – тоді були витрачені останні “резервні” гроші з Фонду соцстрахування і його бюджет пішов в мінус.
“Виходить, що, якщо людина хворіє, вона надає лікарняний за місцем роботи, а роботодавець подає заявку до Фонду соцстрахування на відшкодування коштів. Закрити її потрібно протягом 10 днів.
Точно так же по декретних – ФСС оплачує жінкам кошти за той час, коли вони знаходяться в декретній відпустці.
Виходить, що без грошей залишилися десятки, а то і сотні тисяч українців“, – розповів екс-керівник Фонду соцстрахування (2015-2018 г) Євген Баженков. За його словами, на 3 квітня ФСС закриває заявки, подані ще до 26 лютого.
Розмір лікарняного залежно від стажу становить 50-100% від посадового окладу, декретні – це 100% від зарплати, і в загальному, то одержувачі живуть за ці гроші. Тому люди помітно нервують – у Федерації профспілок розповідають, що їм надходять масові скарги на неплатежі.
“Хворів ще до нового року, був на лікарняному два тижні. І тут сюрприз – отримав лише половину зарплати, решту, як сказали в бухгалтерії, поки не перерахував Фонду соцстраху.
Так як на лікування і так витратив чимало, свята в родині були ”голодними“. Лікарняні компенсували більше ніж через місяць. Можна і відійти у вічність, поки дочекаєшся грошей”, – іронізує столичний офісний працівник Роман.
Причина зростання боргів банальна – у Фонді просто закінчилися гроші. Основне джерело фінансування ФСС – частина від єдиного соціального внеску (Фонд соцстраху ділить його з Пенсійним фондом і Фондом страхування на випадок безробіття).
Читайте також: В Україні завершується опалювальний сезон: назвали дату
Але, якщо раніше ФСС отримував 14,26% від усього зібраного ЄСВ, то в 2017 році цю частку урізали до 9,14%. А решта віддали Пенсійному фонду, дефіцит якого на той час почав стрімко наростати. У минулому році частку ФСС збільшили, але незначно – до 9,37%, що особливо проблему не вирішило.
Причому страждають не тільки одержувачі лікарняних та декретних, а й так звані регресники – українці, які отримали інвалідність через виробничі травми.
“Фонд оплачує компенсації 220 тисячам осіб, і щорічно суми повинні індексуватися. В минулому році вони зросли на 15-20%, а в цьому році – лише на 5%. Затримок там немає, оскільки одержувачі – вельми активні люди і готові на протести в випадку чого.
Аж до того, щоб окупувати кабінет міністра соцполітики Андрія Реви, що вже траплялося. А ті, кому надаються лікарняні, мітингувати не підуть, багато хто навіть не розуміють кого звинувачувати в неплатежі – роботодавця або ФСС“, – пояснює Баженков.
Куди пропали гроші
Власне, основу дефіциту всіх трьох фондів – Пенсійного, соцстраху та безробіття – влада заклала ще в 2016 році.
Тоді ЄСВ знизили з 36,8% -49,7% до 22% в розрахунку, що це дозволить вивести зарплати з тіні, і в підсумку загальні надходження, як мінімум, не скоротяться, а в ідеалі навіть виростуть.
Але цього так і не відбулося. У 2016 році дефіцит Пенсійного фонду склав 138 млрд гривень, а на цей рік в бюджет закладено прогнозний показник в 167 млрд гривень.
За словами економіста Віктора Скаршеського, реальні надходження від ЄСВ набагато нижче очікуваних. Так, тільки за два місяці цього року заборгованість по єдиному соціальному внеску збільшилася на 2 млрд гривень.
Для порівняння: за весь минулий рік цей показник виріс на 8 млрд, до 29 млрд гривень. На даний момент “недобір” ЄСВ вже тягне на рекорд – 31 млрд гривень.
“В основному заборгованість зростає через фізосіб-підприємців: їх частка в загальному боргу – близько 5 млрд гривень за минулий рік.
З урахуванням того, що середньостатистичному ФОПу нараховують ЄСВ з мінімальної зарплати, тобто, з 819 грн в місяць, виходить, що не платить близько 500 тисяч фізосіб-підприємців, а це майже третина всіх підприємців- спрощенців (всього їх 1,7 млн)“, – підрахував Віктор Скаршевський.
Не можуть заплатити ЄСВ також непрацюючі підприємства або ж підприємства, у яких накопичилися великі борги по зарплатах.
За останніми даними Держстату, на 1 березня загальна заборгованість по зарплатах в Україні склала близько 2,4 млрд гривень. Це на 6,4% менше, ніж на початок лютого, але все одно дуже багато.
Плюс – зростає частка боргів непрацюючих підприємств, а швидко виплатити такі заборгованості, як показує практика, майже нереально. Всього за місяць борги економічно неактивних підприємств в загальній структурі виросли на 1,3% і досягли 17,4%.
Також йде зростання заборгованості по ряду галузей – сільському господарству, будівництву, транспорту, нерухомості, послуг. А так як ЄСВ з боргів в 2,4 млрд – це 528 млн гривень, які недоотримали Пенсійний фонд і Фонд соціального страхування.
Причому, за словами Віктора Скаршевського, той же ПФ в березні наростив заборгованість перед Держказначейством – позичив на 1,5 млрд гривень більше, ніж повернув. Що, власне, не дивно, з огляду на індексації та щедрі передвиборні виплати пенсіонерам.
Тобто, розраховувати на те, що Фонду соцстраху раптом збільшать відрахування не доводиться. Навпаки, їх можуть ще більше урізати.
