Вже коли я готувалася до Різдва і складала меню, мій Гриша скривився і сказав, що дуже багато я накупила, особливо різної випічки і пампушків, тому йому після нового року прийдеться сідати на дієту.
Я ще тоді розсміялася, бо де мій Гриша, а де дієта, вони ж на різних континентах.
Але чоловік мене здивував і почав займатись спортом і перебирати харчами відразу ж першого січня 2024 року.
В нас з Гришою двоє дітей. Аліна навчається в четвертому класі, а Златка в першому.
Діти в нас гарно виховані і вчаться нівроку.
В нас своя квартира, на яку ми спільно з Гришею заробили.
І його і мої батьки живуть в інших містах, тому ніхто нам не вказує, як правильно жити і що і коли робити.
Для сім’ї це ідеальний варіант. Я для свекрухи найкраща невістка, бо на відстані, а мій Гриша ідеальний зять для моїх батьків.
Гриша ніколи не був худеньким, але і товстеньким його не назвеш.
При його рості в нього нормальна вага, ну може трішки є лишнього.
Але я в такого закохалася і ніколи й не уявляла, як по хаті в нас буде ходити якийсь “спортсмен”.
Але після нового року Гриша нічого мені не пояснюючи, з самого ранку одягнув спортивні штани і пішов на пробіжку.
Я зварила вівсянки з родзинками, як він і просив.
Але чоловік не переставав мене дивувати.
Він водив дітей на прогулянки по три рази на день. Поки дівчатка гойдалися на гойдалках, мій Гриша підтягувався і качав прес.
Дівчатка також не розуміли, що ж відбувається з татом.
Я розговорилася за цю ситуацію зі співробітницею і вона налякала мене, що скоріш за все, в мого Гриши хтось з’явився.
Я спершу розсміялася, але сівши на кухні з чашечкою чаю – задумалася. А може й справді?…
Ввечері дівчатка почистили зуби і пішли в свою кімнату, а взялась з Гришою за серйозну розмову.
– Якщо ти закохався, то скажи. Не води мене за носа. Я тебе зрозумію!
Але після моїх слів розсміявся вже Гриша.
– Людо, ну хто в мене є? В мене є: ти і наші дівчатка. Я кохаю вас більше за життя і ніколи не покину.
– Але ж чого ти так себе поводиш? Що спонукало тебе так різко зайнятись спортом?
І тут Гриша мені й признався.
– Пам’ятаєш, я в кінці року ходив на батьківські збори?
– Так, і що?
– Через роботу я на них трішки запізнився і коли прийшов в клас, то всі вже сиділи і слухали вчительку. Я ж тихенько зайшов і сів на вільний стілець.
– Ну? І до чого всі ці балачки, Гришо?
– Річ у тім, що через п’ять хвилин після того, як я посидів, стілець піді мною просто розколовся і я звалився на підлогу. Всі, в тому числі і вчителька, засміялися, а потім Лідія Василівна, допомагаючи мені підвестися, натякнула, що треба трішки схуднути.
– Смішненький ти, Гришо. Ці стільці призначені для восьмилітніх діток, а не для такого мужчини, як ти. Це просто співпадіння.
Ось так все в нас й закінчилися.
Але скажу чесно, ми разом почали гуляти по свіжому повітрі і навіть заходимо з Гришою на спортивний майданчик, але вже так, для себе, бо здоров’я все ж таки, треба берегти, а спорт тут тільки в плюс.
А як у вас справи зі здоровим харчуванням і спортом? Займаєтесь чимось?
Автор – КАРАМЕЛЬКА
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube”