iBilingua

Мій чоловік залишився працювати в Києві, бо у нього зараз важливий прибутковий проект, а у мене якраз відпустка. Тому я з дитиною поїхала до свекрухи на Прикарпаття, щоб вона не була сама на Великдень – свекор пів року тому полинув на небеса. Так от, з цією її картоплею, вікнами, килимами, клумбами я так виснажилася, що вже й пасок не хочу ніяких, а це ж завтра і післязавтра вона не відстане, навіть прогулятися з дитиною нема коли. І тут подруга покликала мене з малим в Буковель на ці вихідні, я дала згоду – хочу втекти і відпочити нормально з дитиною, а чоловік і його мама ультиматум ставлять – маю сидіти у свекрухи

Ми молода родина, живемо у Києві. Тут ми з Мирославом навчалися в університетах, познайомилися

життєві історії 0

Мені всього 49 років, але молодша сестра вважає, що у мене вже немає ніяких особистих справ і я маю бути безкоштовно нянею її десятирічному сину. Я люблю Петруся, це мій найкращий племінник, він розумна і хороша дитина. Але ж не на стільки я маю їм належати! Допоможіть будь-ласка, порадою, як мені розібратися в цій ситуації. Сестра вирішила, що і їй пора влаштовувати знову особисте життя і почала дуже часто залишати з нами Петрика, буває, що навіть на кілька тижнів. Я на роботі, але вчу з ним уроки, воджу на гуртки. Кожні вихідні Петрик як само собою у нас. Скоро Великдень, я хотіла запросити її, приготувала Петрику подарунки, а тепер навіть і не знаю, адже взаємини зіпсувалися

Мені всього 49 років, але молодша сестра вважає, що у мене вже немає ніяких

життєві історії 0

Я вважаю, що кормити дитину молоком в такому віці, це просто неприпустимо. Вероніка мені каже, що все це має добрий вплив, як на здоров’я мами так і дитини і зв’язок в них особливий”. Ну який зв’язок, Вероніко? Ти Дмитрику краще фрукти купляй, в них більше користі. Та невістка моя лікар з двома вищими освітами і її не перепреш, вона ж всі розуми поїла. Але мені за неї соромно. Це ні в які рамки не входить. Онук у нас крупний, на п’ять виглядає, а такі “цирки” показує

Я вважаю, що кормити дитину молоком в такому віці, це просто неприпустимо. Вероніка мені

життєві історії 0

Денис отримав заробітну плату, тож я пішла до нього за грішми, адже дітям треба був новий одяг і до Великодня потрібно ж багато чого купити. Я, звісно, різне очікувала, але чоловік сказав, що на такі витрати в нього немає грошей і він все решта віддав своїй мамі. Мало того, він мене ще й винною зробив, що я сама себе не забезпечую, а ще й в тому, що я нібито дуже розкошую. Так розкошую, що дітям кожного року замість куртки за тисячу гривень шукаю якісь за 300-500 по акції

Я й не думала, що мій чоловік колись буде таким. В мене є старший

життєві історії 0

Я вже 10 років заміжня, і свекруху свою поважаю і навіть люблю, але звикнути до цієї ложки в салатах досі не можу. На великдень знову у мами чоловіка за великим столом будемо збиратися, а мене аж пересмикує. Коли приходжу в гості до свекрів і бачу, як стирчить ложка для салату в салатниці, мене відразу підкидає. Я раніше делікатно пояснювала Алевтині Іванівні, що цей радянський етикет уже давно настав час забути, все одно що свекруха, що моя мама продовжують так робити. Але недавно я таку чудасію побачила у знайомої мого віку!

Я вже 10 років заміжня, і свекруху свою поважаю і навіть люблю, але звикнути

життєві історії 0

Більше року тому ми з Надійкою одружилися і у нас народилася дочка. На весіллі нам подарували гроші, а оскільки ми жили на орендованій квартирі, то вирішили взяти квартиру під виплату в новобудові, щоб дружина при надії і я не жили у якогось дядька. Взяли ми кредит, купили квартиру, заселилися. Почали обживатися і робити ремонт і – гоп! До нас моя люба теща Вікторія Дмитрівна заселила свого 18-річного сина. Мене не запитали, чи хочу я, щоб у нас хтось жив із родичів, чи ні, і на яких умовах. А тут ще Великдень і вони всі приїдуть, зберуться на всі три вихідні на наших 42-х квадратних метрах: теща, її чоловік, собака і ми тут троє дорослих і дитина

Мені 30 років, звуть Максим, трохи більше року тому ми з Надійкою одружилися і

життєві історії 0

Ми з чоловіком вже багато років живемо, як сусіди. Діти вилетіли з гнізда, ось я й вирішила подати на розлучення і нарешті пожити тим життям, про яке мріяла. Та всі плани рухнули після того, як ми дізналися, про недугу Влада. Йому вже ніби й краще і діти кажуть слухати своє серце. Друзі взагалі вважають, що Влад таким чином мене “тримає” біля себе. Та я не можу нічого змінити і вільне життя, здається, десь далеко витає в моїх мріях

Ми з чоловіком вже багато років живемо, як сусіди. Діти вилетіли з гнізда, ось

життєві історії 0

Свекруха переїхала до своєї мами в село, а будинок віддала нам. Як ми раділи! Але біля мами їй не сидиться від слова зовсім, і я вже не знаю, як з цією халепою дати ради. Свекруха за звичкою, коли приїжджає, відкриває двері своїм ключем, так було завжди, ще до мене і досі. Ми вже маємо дитину, другий рік доньці Міланці. Але мама чоловіка так і не зрозуміла, що у її сина вже своя родина. Вона користується тут у будинку всім, навіть моїм шампунем, заходить до нас у кімнату, як тільки чує, що дитина прокинулася, навіть якщо двері зачинені – це все для неї норма. Взагалі все, що лежить у її будинку, автоматично потрапляє в її користування. Місця щоб я усамітнитися, у мене немає, Леся Іванівна скрізь зайде та зазирне

Свекруха переїхала до своєї мами в село, а будинок віддала нам. Як ми раділи!

життєві історії 0

Все дитинство я мріяла втекти з села де “красувався” один магазин, а нового учня в школі зустрічали, як божество, бо більшість молодих сімей їхали підкорювати міста. І мені це вдалося. Та одного дня я була змушена повернутися. Мама зустріла мене з розпростертими обіймами, а після я зайшла в їх спальню і сильно здивувалася. “Ви його зберегли?” Як в мами так і в мене з очей линули сльози. Якби не звільнення на роботі, я б досі жила не своїм життям!

Я всі ці роки працювала і була учасницею “перегонів”, які змушують людей безглуздо ганятися

життєві історії 0

Коли ми з Мариною випадково зустріли в центрі Сергія, її колишнього чоловіка, то він вміло вдав, що мене майже не пам’ятає. Він купляв для мене квіти, але все так гарно обіграв. Подруга ж, коли він пішов, лише пожаліла його нову пасію: “Лише тратить з ним свій час! Сергій ні до чого!”. Я ж в той час почервоніла наче буряк. Його пасія я, але я не можу в цьому признатися Марині. Тоді нашій дружбі кінець

Коли ми з Мариною випадково зустріли в центрі Сергія, її колишнього чоловіка, то він