Своїй сестрі я сьогодні повідомила про те, щоб вона більше не розраховувала на мою підтримку!

Мою сестру звати Інна, різниця між нами в три роки. Був такий період в нашому житті, коли батьки заставляли мене її няньчити. Вже тоді було видно, яка велика різниця в характері між нами.

В моєму серці завжди була присутня доброта, я останнє віддам, аби та не плакала, а ось Інна постійно робила все на перекір, капризувала і вимагала до себе увагу.

Та на сьогоднішній день ми вже дорослі люди. В мене своя сім’я, чоловік і син Павлик. Інна розійшлась з першим чоловіком, і вже через пів року створила нові стосунки.

Внуками вона батьків радувати не хоче, ведуть вони з чоловіком весело життя, постійні вечоринки, подорожі…

Часто їм на всі забаганки не вистачає грошей, то в мене займуть, то в батька вона попросить, пізніше частину вони віддають, а через трошки історія знову повторюється.

Впливу ні я, ні батьки, на цю ситуацію не мають, це її життя і тільки їй за нього нести відповідальність.

Коли Інна приїжджає до мене погостювати, я їй часто довіряю поняньчитись з Павликом. Десь глибоко закрадається думка, а можливо він і надихне її на свого малюка?

Так було і того дня, я поїхала по справах на цілий день, а Інна мала завести Павлика у садок, а потім і забрати його звідти. Та коли мені зателефонувала вихователька, я мало не зомліла.

Інна вже як годину мала забрати сина із садка, та не зробила цього. А ввечері прийшла, якби нічого і не сталось.

Я сильно розсердилася, наговорила сестрі купу різного, сказала, щоб та більше ногою не переступала поріг мого будинку і вигнала її, хоч на дворі вже було досить темно.

Читайте також: Наш зять, щоб цього всього не бачити, втік на заробітки, висилає час від часу гроші і “мастіть собі голову”. Та тих грошей ми не бачимо, дочка  витрачає їх на свої забаганки. А сьогодні Настя заявила, що збирається їхати з подругами на курорт до Греції, і до наших ремонтів їй нема ніякого діла. Дітей Настя з собою не бере, бо це дорого. Всі гроші, що нам з чоловіком син передає, ми у внучат вкладаємо. Єдине, про що молю Бога, щоб Дмитро про це не дізнався

В цей момент мною керував страх за свою дитину і злість, яку я не змогла вчасно приборкати.

Тепер Інна не бере від мене телефон. Ми вже майже пів року, як не спілкуємось. Ця ситуація мене пригнічує, якось неприємно так поводитись з рідною тобі людиною.

Мабуть, мені першій слід зробити крок до примирення, та я не знаю, чи правильне це рішення…

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!