fbpx

Я прекрасно розуміла, що прийде такий час, коли ми повинні будемо забрати свекруху з села до себе. І ось цей час настав після повномасштабного вторгнення. Старший син вже пішов на “свої хліба”. Молодший поки з нами. Але після року проживання разом, я мрію, щоб вона повернулася в село. До того ж, вона в нас “віджила”

Моя свекруха прийняла мене як рідну дочку. Ми з нею разом не жили, але часто зустрічалися. Коли вона ще мала силу, то тримала господарку, та й на городі все своє було посаджене.

Ми їй везли різні “ляґуміни” з міста, а везли назад повне багажне відділення різної смакоти: молочні продукти, м’ясні, влітку овочі та фрукти.

Свекруха втратила двадцять років тому свою дочку, яка була хворою, тому всю свою любов вона перенаправила на мене і на наших з Дмитром дітей.

Всі літні канікули вони були у бабусі. Свекруха пекла пиріжки, а дітвора на порозі старенької хатинки наминала їх з молоком.
Ех і життя колись було…

Тому я завжди розуміла, що прийде час, і свекруха потребуватиме нашої допомоги.

Старший син вже одружився і живе окремо. Молодший поки з нами.

В нас трикімнатна квартира. І ось час, коли пора забирати свекруху в свою квартиру збігся з тим, коли почалось повномасштабне вторгнення.

Виходу інакшого не було. Я підготувала кімнату старшого сина для Анни Григорівни, і стала чекали її приїзду.

Спершу чоловік перевіз всі її найнеобхідніші речі. Мене відразу ж налякав їх запах, але я все випрала у великій кількості ополіскувачу з “парфумами”.

Все висушила і гарненько поскладала в шафу, яка знаходиться в її кімнаті.

Через дві неділі чоловік перевіз і свою маму.

Ми її покупали, переодягли у все “пахуче”, але проблема таки не пропала.

Я не розумію звідки, але цей “старечий” запах заполонив всю нашу квартиру.

Син перестав приводити в квартиру своїх друзів. Мені також не по собі, коли приходять мої куми чи подруги.

Я чоловіку нічого не говорила. Його майже ніколи немає дома. Та й чоловіки якось цього не чують.

Свекруха ще може і їсти нам приготувати, і скажу чесно, в неї це виходить дуже смачно. Але все псує “старечий” запах. Я не знаю як з ним боротися.

Читайте також: Деякий час тому чоловік робив в батьків ремонт. Це зайняло по часу більше двох тижнів. І ось весь час, коли Богдан повертався додому, це було не з пустими руками. Мене це вже почало дуже сильно злити. Коли один раз я вже добряче наголосила, щоб замість іграшок вона купляла олівчики, фломастери, книги, то свекруха прийшла до нас з зошитами і ручками, але окрім цього з різними: баранчиками, фігурками м’ячиками. Але вихід таки я знайшла

Якби моя воля, я б відправила її назад в село. Вона в нас “віджила”, може їй і справді було б в селі спокійніше.

А як ви з цим боретеся?

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page