Мене звати Максим і мені 37 років. Я затребуваний адвокат. Гарно стою на ногах. В мене простора квартира, дві автівки. До корони і 24 лютого, я по декілька разів літав за кордон на відпочинок.
З Ларисою я зустрівся в київському ЦУМі. Її завжди тягнуло до розкоші. Вона стояла біля вітрини з ювелірними прикрасами.
Ми якось розговорилися, а потім я запросив її на каву.
Лариса, “видна” дівчина. Гарна фігура, одяг, зачіска. Ну, все при ній.
На той час вона працювала бухгалтером і ще їй допомагали батьки. Тато в неї має свій бізнес.
В нас все швидко закрутилося. Я бачив, яка вона добра, мила і готувати гарно вміла.
Єдине, що вона мені сказала перед весіллям, що не хоче спішити з дітьми.
Я підтримав її рішення, оскільки сам хотів пожити з дружиною в своє задоволення.
Десь за рік часу Лариса кинула роботу зі словами, “чого там час свій дармувати! Гроші ж в нас є!”
На той момент я подумав, що може й так.
Та замість того, щоб сидіти дома і чекати мене з роботи, Лариса пропадала в салонах краси, на шопінгу, навіть відпочивати з подружками за кордон їздила, коли я не міг скласти їй компанію.
Через декілька років я зрозумів, що щось тут не те.
Мене не влаштовувала така поведінка дружини, але вона вже була настільки “розкручена”, що зупинятися не збиралася.
Я вирішив підняти тему дітей, бо з весілля минуло п’ять років.
– Добре, любий! Давай спробуємо.
Я ж повірив їй. Ми все робили, та минали місяці за місяцями, а в нас нічого не виходило. Я почав говорили Ларисі, щоб ми йшли обстежуватися, але вона все якось викручувалась з тих розмов.
Я б і надалі вірив, що вона хоче подарувати мені дитинку, якби одного дня не переплутав її шухляду в шафі зі своєю.
Там лежала коробочка. “Прогугливши” я зрозумів, що саме цей препарат приймає Лариса, щоб в нас нічого не вийшло з дітьми.
Ввечері ми поговорили по душам. Дружина зізналася, що не готова до материнства, що їй і так добре.
Місяць часу я все обдумував і подав на розлучення.
Лариса сильно не пручалася, хоча теща намагалася нас примирити і вмовити дочку змінитися.
Але я розумію, такі люди, як Лариса, не міняються…
Зараз я зустрічаюсь з милою медсестрою, з якою познайомився, коли здавав аналізи.
Не знаю, що з того буле, але щиро вірю, що закінчиться в нас з Катериною все хепі-ендом…
Автор – Наталя У.
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua