fbpx

За тиждень до Нового року подзвонила зовиця Зоя з Києва, запросила на весілля свого сина Димида, племінника мого чоловіка. Торжество на початку лютого. – Ми з Зоєю з різних світів, ти ж розумієш, тому нам прийдеться всзяти кредит, кохана, щоб поїхати на весілля Димида, розмах там буде захмарний. Мовляв, не можна в такому навіть прання розвісити вийти, не те що до дорогого закладу

За тиждень до Нового року подзвонила зовиця Зоя з Києва, запросила на весілля свого сина Димида, племінника мого чоловіка. Торжество на початку лютого.

Я, щиро кажучи, дуже здивувалася цьому, тому що останні кілька років ми з її сім’єю практично не спілкуємось. якщо чесно, нам завжди було складно порозумітися, бо ми з Зоєю ніби з різних світів.

Вона  вдало вийшла заміж, у них бізнес, живуть, ні в чому собі не відмовляючи. Разом із чоловіком та сином Зоя їздить відпочивати за кордон двічі на рік, щомісяця ходить у салони краси та одягається у найдорожчих бутіках столиці. У них свій приватний будинок, дві машини та квартира, яку вони купили своєму сину, коли той був ще маленьким. Житло здавали в оренду, а тепер, коли Димид одружується, повністю передадуть квартиру у його особисте користування. Ось як буває, коли виходиш заміж за успішного бізнесмена.

Я ніколи не заздрила зовиці, бо мене і моє життя влаштовує. Так, ми з Миколою не можемо дозволити собі половини того, що вони. Але це не означає, що ми не щасливі. Сама я працюю у школі, а мій чоловік – водій маршрутки. А влітку ми із доньками їздимо відпочивати на дачу до моїх батьків, там ліс і річка, разок на рік – на море.

З сестрою чоловіка ми посперечалися ще давно через її день народження. Кілька років тому вона відзначала свій ювілей у дорогому ресторані, куди покликала всю рідню, колег, друзів та знайомих. Розмах був захмарний! А у нашій родині це якраз був непростий період, бо я нещодавно народила другу донечку. Ми на всьому заощаджували та подарували Зої ту суму грошей, яку могли на той моментсобі дозволити.

Але після свята сестра чоловіка розповіла всім рідним, скільки ми подарували, насміялася. А потім виявилося, що їй ще й сукня не сподобалася, в якій я прийшла до ресторану. Мовляв, не можна в такому навіть прання розвісити вийти, не те що до дорогого закладу.

Словом, на емоціях я висловила Зої тоді все, що думаю про ней і все це. І з того часу ми не спілкувалися. А тепер вона дзвонить та запрошує нас на весілля сина. і Микола мій видав:

– Ми з Зоєю з різних світів, ти ж розумієш, тому нам прийдеться всзяти кредит, кохана, щоб поїхати на весілля Димида.

Я відмовилася. А чоловік сказав, що він у такому разі не піде на весілля племінника. Знаю, що це через гроші. Але я вирішила інакше.

І я пішла Колі назустріч, ми візьмемо кредит, покладемо в конверт пристойну суму грошей, добре одягнемося і все ж таки підемо на це весілля!

Я втомилася жити, постійно обмежуючи себе. Не хочу більше думати, скільки інші подарують на весілля, і порівнювати себе з ними. Цього разу все буде інакше. Оце Зоя здивується! А скльки нам потім платити – що ж, це вже наше особисте питання.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, ibilingua.com

You cannot copy content of this page