З початку 2014 року в України винесли 36 вироків за статтею про “Заклики до повалення влади”, які були озвучені в публічних постах в соціальних мережах.
Як повідомляє DW, з початку 2017 року було відкрито 28 кримінальних справ проти адміністраторів ceпapaтистських груп за поширення закликів до нacильницького розвалу конституційного ладу або захоплення влади.
Журналісти знайшли у відкритому реєстрі судових рішень понад 50 вироків за статтею 109 (“Дії, спрямовані на нacильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади”).
З них 36 так чи інакше пов’язані з поширенням відповідних закликів через соціальні мережі, – йдеться в повідомленні.
Половина цих вироків стосується адміністраторів ceпapaтиcтcьких груп у заборонених соцмережах “ВКонтакте” і “Однокласники”, які діяли у Києві, Черкаській, Житомирській, Закарпатській та інших областях.
Декілька справ стосуються не адміністраторів, а громадян, які робили репости ceпapaтиcтcьких матеріалів на власних сторінках в соцмережах.
“Наявність у обвинувачених від кількох десятків до кількох сотень друзів або передплатників дозволила суду трактувати такі дії як “поширення закликів,– повідомляється у статті.
Вироки по статті 109 були винесені не тільки за ceпapaтиcтcьку діяльність. Так, у лютому 2016 року суд міста Суми розглядав справу 22-річного студента, який на своїй сторінці “ВКонтакте” під ніком “Богдан Мазепа” перепостив повідомлення однієї з націоналістичних груп.
“Спокійної ночі, не дамо відродитися coвку, не дамо толерантній Європі змусити нас прийняти біженців. Повалимо уряд і встановимо OCOБА_3 на чолі з пoвстанцями”, – саме таке повідомлення розмістив на своїй сторінці студент.
Читайте також: КИЯНКА ОТРИМАЛА ЗАГАДКОВІ ТРАВМИ ПІСЛЯ СПІЛКУВАННЯ З ТАКСИСТОМ
Передбачене статтею 109 ККУ покарання за такі заклики – до трьох років позбавлення волі. У вироках, які виносили українські суди щодо соцмереж, майже усі покарання призначені умовно.
Обвинувачені, як правило, укладали угоду зі слідством або визнавали вину в залі суду, тож суд і враховував це як пом’якшуючу обставину і звільняв від покарання з випробувальним терміном від одного року до трьох.
Недавні записи
- Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
- Вчора моїй подрузі сімдесят років виповнилося. Я знала, що Марія трошки безпорадна, щодо готування, тому заздалегідь її попередила, що моїм подарунком для неї, буде гарно накритий стіл. Завдяки допомозі дочки, стіл ми накрили шикарний. Гостей було немало-небагато – 11 осіб. Гаряче Марія сама приготувала, і дуже смачне. Та здивувало мене інше. Її брати, ніби ніколи нічого в тому житті не їли. Додому я йшла сама не своя
- Я повернулася в квартиру за светром, бо похолодало і застала сина з друзями, як вони моє ліжко намагалися в маленьку кімнату перенести. – “Мамо, ви ж маєте нас зрозуміти. В нас скоро малюк буде”. Невістка ж в той час мовчки сиділа в куточку і мої документи перебирала. З вересками вони з моєї квартири вилетіли. І сваха дзвонила, і сват. Казали, що я не мама, бо їх дочку, ще й при надії, з хати виперла. Як хочуть, то нехай собі це щастя забирають
- Я в свою хату в селі аж три родини переселенців пустила позаминулої весни, а сама в Німеччину до сестри подалася. А це повернулася тиждень тому і просто випала в осад від того, що побачила! Я така вражена, вам не передати! Тепер просто не знаю, як ту хату між ними поділити
- У нас з чоловіком четверо дітей, тому після вторгнення і втрати роботи, Микола прийняв рішення їхати на заробітки в Польщу, оскільки дітей потрібно годувати. Іншого виходу ми не бачили. Я відчувала, що наше спільне життя котиться в яму, та його виїзд остаточно розставив все по місцях. Тепер думаю, чи варто зберігати наш з Миколою шлюб? Старші вже не такі й малі, а з тими двома, я якось собі раду й сама дам