Оксана робила все, лиш би свекруха не бачилася з єдиним онуком. Але та все рівно час від часу навідувалася в село. Дуже вона любила онука, він був її єдиною потіхою. Та Оксана стояла на своєму. Не поїхала вона з Іванком до Ірини Павлівни, коли їй передали, що вона вже лежача і ось-ось покине цей світ. І попрощатися з бабусею Іванка не привезла. І лише через місяць з’явилася в квартирі, щоб з документами лад навести. – Мій Іванко єдиний спадкоємець. Ця квартира його по праву. – Але тут Оксану чекав сюрприз
З Оксаною ми почали дружити, коли вона після розлучення з п'ятилітнім сином повернулася жити в село до батьків. Тітку Галю…