життєві історії
Після втечі з Сумщини, яка під вогнем майже щодня і де я втратила свій невеличкий ресторанчик, нас покидало Європою у пошуках кращого життя. Я попрацювала вже і кухарем,
Є тут ті, хто зараз в Амстердамі? Якщо є, ви мене зрозумієте. Все життя я мріяла побувати в Амстердамі, але вимушене життя тут не принесла нічого, крім розчарування.
Лиш тепер розумієш, що забрав у нас наш президент. Я сам з України, але багато років мешкаю в рф, пенсіонер, колишній військовий. Одеса сниться мені ночами, згадую, куди
Я бувала не раз у Франції з робочими поїздками, і ця країна здавалася мені просто раєм. Тому питання, куди втікати з дітьми з Ірпеня, не стояло. Ну але
Ми не виїжджали з України, все літо майже провели в Києві, я чоловік і двоє дітей. Жили, боялися, молилися, працювали. Ось тільки сестра мене так вмовляла приїхати до
Ми виїхали в Польщу і дуже пошкодували. Зараз ми вдома, у Вінниці. Чому ми з трьома дітьми вибрали саме Польщу – очевидно. Виїхати сюди було найпростіше. Ми з
Після руйнування моєї квартири в Бучі я повернулася жити до мами в село і сахнулася, якого чоловіка обрала рідна сестра Стася. Я опинилася у скрутній ситуації після розлучення
Коли їхала Ольга в Італію, залишила доньку з мамою, пнулася, надсилала рідним гроші. Коли все почалося в Україні, материнська душа не витрамала. Ольга вирішила повернутися із заробітків і
Це літо у мами в селі видалося каторжним. Після такої важкої щоденної праці у мами в селі попросила у борг 500 доларів, але отримала лише скарги й докори,
Зайшла я позавчора до племінниці позичити 1000 євро. Але те, що вона не поділилася своєю італійською кавою, я просто не знаю, як і назвати, чесно, крик душі просто,