– Я не знаю, як зараз почати цю розмову з сином і його дружиною, просто не уявляю! – засмучено ділиться з подругою шістдесятлітня Анна Дмитрівна. – Натяками намагалася дати зрозуміти, що квартира мені потрібна буде найближчим часом. Марно. Натяків не розуміють… Не хотіла я дозволяти, але відмовити теж було якось незручно. Але попередила, що це не назавжди! Вони повинні збирати гроші на своє житло. Домовилися, що як тільки вони зберуть більш-менш пристойний перший внесок, візьмуть кредит і з’їдуть. А я вийду на пенсію і буду квартиру здавати, тому що на пенсію не проживеш!
– Я не знаю, як зараз почати цю розмову з сином і його дружиною, просто не уявляю! – засмучено ділиться з подругою шістдесятлітня Анна Дмитрівна. – Натяками намагалася
– Я дуже намагаюся не набридати ні синові, ні невістці, не бути нав’язливою! – розповідає пенсіонерка Валентина Гнатівна. – Ніяких порад, вказівок їм, що ти! І в думках немає. Дзвоню пару раз в тиждень, дізнатися, як справи у внучки і то молодим в тягар. «Так, ні, нормально!» – і гудки. У невістки взагалі слова зайвого не витягнеш. Не знаю чому. Нічого поганого я їй не робила, а навпаки… Вже втомилася гадати, чому так: ніяких конфліктів з нею ніколи не було, одруження сина вона щиро раділа, з молодою сім’єю разом НЕ жила ні дня, нічого і нікого не ділили!
– …Я дуже намагаюся не набридати ні синові, ні невістці, не бути нав’язливою! – розповідає приятельці пенсіонерка Валентина Гнатівна. – Ніяких порад, вказівок їм, що ти! І в
– Святкували з хлопцями, не твоя справа. Ти он борщу навари та Тьомкини уроки перевір. А в чоловікові справи нічого ніс пхати! – А може, ввечері в кіно сходимо? З Артемчиком мама моя посидить? – Мені немає коли. Йду я ввечері, не чекай, буду пізно. А як же добре, дружно ж було! Одного вечора в будинок постукали. Бабця маня: – Ну, що, овдовіла при живому чоловікові? Господар твій, вважай, на сусідній вулиці весілля справляє. Баба Маня з цікавістю дивилася і чекала, як я вчиню
– Ось ти на півгодини всього запізнюєшся, а я вже місця собі не знаходжу. Ну, що ти регочеш? Вже вистигло все давно, я вікна видивилася всі, а ти
Цього року в мене був ювілей і я розуміла, що свекруха не відмовить в запрошенні. Я особисто зателефонувала, а потім ще й надіслала листівку, як зараз модно. Галина Михайлівна погодилася прийти, але сильно переживала, як на це зреагує її єдиний син. Мирослав поводив себе досить стримано, але все змінилось після тосту Галини Михайлівни. До сих пір картаю себе за цю витівку
До сих пір картаю себе за цю витівку… Ще до того, як вийти заміж, я знала, що Мирослав давно не спілкується зі своєю матір’ю і навіть старається про
Коли я виставила цю чашку на стіл перед тим, як викинути її, мама, замість підтримати, висміяла мене, мовляв, краще б ти до бабки сходила, їй гроші заплатила і зробила відворот. Спеціаліста я відвідую на гроші чоловіка, їй яка різниця? Головне, щоб чоловік ні про що не здогадався, він хороша людина, любить мене
Коли я виставила цю чашку на стіл перед тим, як викинути її, мама, замість підтримати, висміяла мене, мовляв, краще б ти до бабки сходила, їй гроші заплатила і
Невістка часто запрошувала нашу Наталку до себе в гості. Любила вона таке життя – “веселе”, та відмовляла, але коли в брата було день народження, таки не в змозі була відмовити. Розмову Наталки з кумою вона почула випадково, але краще від цього не стало. До кінця вона її не дослухала, на слові “терпіти” Наталка увірвалася на кухню
Нас у батьків було двоє. Я і сестра. Нелі вже 60, а я на два роки старша. У кожного свої сім’ї, діти, проблеми – куди ж без них.
Коли новина про те, що Йосип з Оленкою зустрічаються, дойшла до матері, та ледь зі злості не луснула. Але маючи на сина хороший вплив, швидко цей союз розігнала. Та вже взимку селом пробігла новина – Оленка дочку на світ привела. Юзик жінку з малечею додому привіз, думав, що тепер матері нікуди діватися. Але та навіть на онучку погляду не зронила
Оленка не була красунею, але володіла якоюсь особливою привабливістю. Начебто одягнена як всі сільські жінки в сукню в горошок, самого простого покрою, а на ній вона якось особливо
Від бабусі мамі залишилася у спадок маленька хатина в Карпатах. Мама ніколи нею не цікавилася, не їздила туди, але вона на ній. Я зробила там ремонт, вклала в це місце душу і гроші. Влітку живемо там з дітьми. Весною і восени здаємо відпочивальникам. І ось мама вимагає тепер, щоб я їй віддала ключі і вона заробляла, а не я!
Від бабусі мамі залишилася у спадок маленька хатина в Карпатах. Мама ніколи нею не цікавилася, не їздила туди, але вона на ній. Я зробила там ремонт, вклала в
– Не розумію, що твориться! – зітхає тридцятирічна Лариса. – Останнім часом живемо з чоловіком, як люди похилого віку. Начебто радіти треба – квартира своя, кредит ось виплатили недавно. Але сил ні на що ні! Вечорами ворушитися взагалі не охота, не тільки кудись йти… Старість, чи що, настає? Ще пару років тому такого не було!
– Не розумію, що твориться! – зітхає тридцятирічна Лариса. – Останнім часом живемо з чоловіком, як люди похилого віку. Начебто радіти треба – квартира своя, кредит ось виплатили
У моєї коханої жінки не звичайна професія, рід занять. Вона цим добре заробляє, до неї йдуть. Дуже молодо виглядає. Але останнім часом зі мною відбуваються події, які не можу пояснити. Наша історія почалася ще в 1985 році, і як мені бути сьогодні, я просто не знаю
У моєї коханої жінки не звичайна професія, рід занять. Вона цим добре заробляє, до неї йдуть. Дуже молодо виглядає. Але останнім часом зі мною відбуваються події, які не

You cannot copy content of this page