-Хвора вона у тебе, очі в купу, чоловік твій сказав, що відмовлятися будете. – Та як ви смієте за мене вирішувати, – говорила вона, а на наступний день і справді прийшов чоловік, який вимагав відмовитися від дитини, говорив, що народимо здорову, що такий малюк – тягар для нас на все життя, що буде змушений розлучитися
Був далекий 1987 рік. Літо не було спекотним, але в душі Анатолія і Галини спалахнула пожежа. Походи в кіно і на дискотеку, величезні букети квітів, катання на чорній
Живіт Яни ставав все більше і більше. Приховати його під сукнею тепер було проблематично. Майбутня свекруха запропонувала молодим взяти кредит і відсвяткувати з родичами і колегами таку знаменну подію. У цей момент Яна стрепенулася, так як згадала про свою скарбничку. Якби дівчина тоді знала, як все обернеться, вона б в житті про неї не розповіла!
Яна все своє свідоме життя мріяла про шуби, причому не про шубку з ринку, а саме про статусні речі за пристойну ціну. Відкладати гроші почала ще за часів
Еля ніяк не могла зрозуміти, що в його зовнішності її насторожувало. Нормальна, симпатична дитина. А через тиждень приблизно вона стала перебирати старі фотографії і натрапила на фотокартку, на який був відображений її чоловік в 5-річному віці. На неї з картки дивився син сусідки Іванко, з якого вона тільки тиждень тому не зводила очей
Евеліна з Романом тільки недавно переїхали в цю трикімнатну квартиру – довго не наважувалися влізти в кредит, тулилися у батьків, але після народження Ганусі все-таки зробили це. І
Івана Олена зустріла в клубі. Він тусувався серед «золотої молоді», був гарний, доглянутий і одягнений в дорогий брендовий одяг. Один годинник на його руці тягнув тисяч так на 50, а телефон був відомої марки. Дівчина відразу зрозуміла: ось він – принц, який їй забезпечить безбідне життя
Олена, до недавнього часу, була завидною нареченою. Жила в трикімнатній квартирі рідної тітки. Їздила на тітчиній іномарочці. Сестра тата поїхала на стажування за кордон і, зустрівши свою любов,
– Тітка Таня, не сваріться будь ласка, я хотіла витерти пил, і випадково зачепила вашу пудру, я не навмисне, – плакала моя дочка, і тремтячими ручками, намагалася зібрати пудру. – Я тобі покажу зараз, як лазити по чужих речей! – закричала Таня, і замахнулася на Діану рушником
З Веронікою, ми розлучилися два роки тому, після шести років шлюбу. Просто в один момент, зрозуміли, що зовсім різні люди, і не бачили сенсу, продовжувати далі наші відносини.
Катя помоталась по сусідах кілька днів, думала пройде, одумається, а він ні в яку назад її не пускає. «Добрі» люди розповіли Каті, що той з односельчанкою вже «шури-мури» крутить давно, з тих пір, як дівчина зaвагітніла. Вирішила Катя в місто виїхати. Приїхати то приїхала, а ось що робити далі ще не придумала
Цю вaгiтну дівчину я примітила на вокзалі ще в п’ятницю, коли їхала на приміській електричці на дачу. Вона відчужено дивилася у вікно, сидячи в залі очікування. Невелика сумка
В “совку” не вчили, що позбавляти дітей життя ще до їх народження – то великий гріх. Може й через те, що таких гріхів в неї багато, моя мама зараз, на старість, почувається так недобре, дуже хворіє. Я ж жодного разу не вчинила такого. Я народила 5 діток від різних чоловіків. Але на гріх не пішла.
Я пізня дитина від маминого третього шлюбу. А від першого вона має моїх старших брата і сестру. Ми всі дуже дружні між собою. Але з чоловіками у мами
– Так, бабусю. Я віддячу свою сім’ю за все, що вони для мене зробили. В якості подяки я виставлю їх не сьогодні, а дам тиждень на збори. Час пішов. Ой, що почалося. На мене посипалися докори в невдячності, мачуха верещала, що виростила змію підколодну, батько дав мені ляпас.
Коли мені було 10, мій батько одружився вдруге. Мачуха швиденько завагітніла і народила батькові сина. Я стала безплатною нянькою, куховаркою і прибиральницею в одній особі. У родині до
Струм влучив у кожну клітинку Стефанії. Звісно, вони чують крики, що доносяться з хати. Але Микола радив не втручатися, мовляв, хай самі розбираються… Та щоб до такого дійшло – вона б і не подумала. Адже Роман обожнював Любу! І для Матвійка був гарним татом. Без дружини він – пропаде!
«Мій син таким не буде…» Стефанія не могла змиритися з тим, що невістка не називає її мамою. Он сусіди теж невістку додому прийняли, то вона на кожному кроці
Настрій у Ліди пропав. Якось дуже швидко пройшла ця незвичайна ніч. Жінці не хотілося ось так просто розлучатися зі своїм попутником. – Такий приємний, симпатичний чоловік! Хоч би номер телефону попросив – подумала Ліда
Слухати стукіт коліс нічного поїзда можна вічно. Під ці звуки згадуються найпрекрасніші моменти життя, приємно мріяти або просто спати … За матеріалами Ліда пила чай і дивилася у

You cannot copy content of this page