Спершу Ольга та Гриць, як і всі, надіялись, що скоро на Донбасі все закінчиться, та пройшло близько року, і всі надії згасли. З важкою душею вони вирішили, що продадуть квартиру і куплять нову біля дітей. В цей час вони навіть не обговорювали куди подадуться – тільки до доньки в Росію, але перед поїздкою таки навідались до Богданки, яка була в невістках в далекому Львові
У Ольги та Гриця вже дорослі діти, у яких вже свої сім’ї. Живуть вони окремо від батьків. Так так склалася доля, що одна донька та син зі своїми
– Ну повинна ж у свекрухи бути хоч крапля совісті! – зітхає тридцятирічна Олена. – Адже вона онука хотіла, все питала, коли вже! В результаті зараз з малюком сидить моя бабуся, якій майже вісімдесят! Бабусі самій, вже доглядальниця потрібна! А вона залишається з дворічною дитиною, тому що більше нікому!
– Ну повинна ж у свекрухи бути хоч крапля совісті! – зітхає тридцятирічна Олена. – Адже вона онука хотіла, все питала, коли вже! В результаті зараз з малюком
Мені 29 років, заміжня. Одружилися з чоловіком Богданом відносно недавно. І все у мене добре. Але останнім часом мене турбує одне важливе питання. Чоловік дуже хоче дитину, а я не можу зрозуміти – чи готова я до дітей? І все більше мені здається, що ні, не готова. А чи буду колись взагалі готова? діти знайомих  мене дратують. Я намагаюся триматися від них на відстані. І як же мені в такому випадку народжувати?
Мені 29 років, заміжня. Одружилися з чоловіком Богданом відносно недавно. І все у мене добре. Але останнім часом мене турбує одне важливе питання. Чоловік дуже хоче дитину, а
Мирон, будучи в місті, вирішив навідатись і додому, та коли увійшов то очам своїм не повірив. Його Юля зробила з хати балаган. Запросила друзів, які робили в домі, що хотіли. “Весела” донька не соромлячись підійшла до батька. – Ти чого приперся? Поїхали в своє село, то й живіть вже там. Дайте мені пожити трохи. – Ці слова ще довго гомоніли в голові Мирона
Юля була у батьків єдиною дитиною, тому й балували її як тільки могли. Змалечку виконували кожну її примху. Хоче дитина ляльку – на тобі. Хоче сукню в горошок
– Ну, а як він хотів? – міркує моя знайома, Ірина. – Жарти тут йому, чи що? Він дитину удочерив, перебуваючи при здоровому глузді. Ніхто його не змушував… У доньки був тато, який так-сяк, але аліменти платив, але В’ячеслав захотів переоформити її на себе. І що тепер, мені її одній тягти до повноліття? Ну ні! Нехай платить аліменти!
– …Ну, а як він хотів? – міркує моя знайома, Ірина. – Жарти тут йому, чи що? Він дитину удочерив, перебуваючи при здоровому глузді. Ніхто його не змушував…
У Нестора був ювілей – 35 років. Я цілий день готувала на стіл. Ольга Петрівна мені допомагала. Даринка тихенько гралася у куточку. Коли ближче 18-ї відкрилися двері, я побачила свого коханого не одного, а з другом, а що ще гірше, вже “веселого”. – Я так хотіла зробити цей день незабутнім, хоча, що казати, він таким і став. Якби ж можна було щось змінити
З Нестором ми познайомилися кули були студентами. Він так гарно за мною доглядав. Ми гуляли закохані в парку. Кожного дня він дарував мені квіти, запрошував у кафе, кіно.
– Галинко, в скрині є коричневий молитовний, він дуже старий, намолений. Там є вшитий листочок, де моєю рукою написаний Сон Пресвятої Богородиці. Промовляй його кожного дня, і через деякий час у вашій сім’ї з’явиться чудо, – сказала уві сні бабуся. В найближчі вихідні я поїхала в село до мами і знайшла цей молитовник, в якому і справді були вшиті ці величні рядки
На саме Різдво засніжило. Ми прийшли з церкви, поснідали і дівчатка гайнули з татом возитися на санках. А я дивлюсь на них через вікно, і згадую Різдво, яке
Поки що у нас немає власного житла, і доводиться терпіти свекруху, бо живемо у неї. Ми з чоловіком в шлюбі три роки, у нас є маленька дитина. Свекруха постійно хоче бути в курсі всього, що у нас відбувається, всюди пхає свого довгого носа. Але це ще нічого, гірше те, що вона вчитель в школі і вчить дітей! Питання – чому вона їх може навчити? Дома вона нічого не робить, за собою навіть тарілку не може помити, про їсти приготувати, я взагалі мовчу
Поки що у нас немає власного житла, і доводиться терпіти свекруху, бо живемо у неї. Ми з чоловіком в шлюбі три роки, у нас є маленька дитина. Свекруха
– Мамо, ми з братом не хочемо, щоб ти народжувала! Ну які ви вже будете батьки у вашому з татом віці? Нам соромно за вас! Вже онуків няньчити ского, а ти з коляскою ходитимеш!.. – заявила мені дочка. Я одразу відчула, як в очах запекло і вони наповнилися сльозами
– Мамо, ми з братом не хочемо, щоб ти народжувала! Ну які ви вже будете батьки у вашому з татом віці? Нам соромно за вас! Вже онуків няньчити
Я зрадила чоловіка, щоб знову відчути турботу і любов свого чоловіка. І це спрацювало! Сім років тому чоловік полетів у відрядження по роботі, і я випадково побачила квитки. Він полетів не сам, а з жінкою, ще й з нашою спільною знайомою. Мені друзі давно говорили, що у них відносини
Я зрадила чоловіка, щоб знову відчути турботу і любов свого чоловіка. І це спрацювало! Сім років тому чоловік полетів у відрядження по роботі, і я випадково побачила квитки.

You cannot copy content of this page