життєві історії
Я, мабуть, створена Богом для двох. З 17 років я завжди – з двома чоловіками. Мені 39, і все так само. Перші мої стосунки тривали п’ять років, а
Я з багатодітної і дружної родини. У нас заведено проводити всі свята разом, великою компанією. Ми любимо ходити один до одного в гості без приводу і нерідко зідзвонюємося,
Ми з чоловіком разом вже 27 років, щасливі у шлюбі. Від самого початку ми з чоловіком спимо у різних спальнях, я переконана, що це правильно. Зараз наша 25-річна
Я давно у Польщі, а мама жила в селі в Україні. Там же живе і мій брат, я думала, він дивиться за мамою. Я скидала йому на картку
Рита з самої юності була досить гордовитою дівчиною, вона терпіти не могла всякі там жіночі теми про дітей і домашні клопоти на кшталт борщів і мужиків. Їй було
– Бабусю, а чому тебе в селі ворожкою називають? – запитала якось внучка моя старша – У нас же навіть карт у будинку немає! – Сідай, Анютко, видно
Чоловік і жінка, обом років по тридцять. Вони продовжують суперечку, яка почалася, мабуть, ще задовго до того, як сіли до мене в машину. Чоловік був не в гуморі,
Адріна і Костянтин прожили разом щасливих десять років, але недавно в їхній родині трапилася перша серйозна сварка. Дружина знайшла ,,заначку” на полиці у чоловіка, в шкарпетці… – Там
Після дзвінка до мене підбігла схвильована дружина. – Що трапилось? У батьків все добре? Вони здорові? – В той момент я був вдячний Олені, вона хвилювалась за них,
Я живу з чоловіком своїм уже 15 років, і коли ми одружувались, то я навіть і подумки нічого поганого про свою свекруху не думала. Вона ж була мамою