життєві історії
І ось, через вісім років спільного життя, я розумію, що чоловік мені не потрібен. Живемо ми разом вже 8 років, одружені з них вже шість. Діточок спільних немає,
У мене проблема вельми делікатного характеру. Мій чоловік рідко миється і чистить зуби, і я ніяк не можу змусити його робити це частіше. У нього важка фізична робота,
У 31 рік я одружився вдруге. Була у нас звичайна щаслива родина, народилася бажана дитинка. А потім з дружиною щось сталося, і сталося саме через дитинну. Вона заявила,
Напевно, кожен чув таке, що одним Бог дає все, а іншим нічого. Так і у нас в родині. Моїй молодшій сестрі з дитинства діставалося все найкраще і нове,
Мої стосунки зі свекрухою були ідеальні. При зустрічі ми мило посміхалися один одному, а за очі терпіти не могли. За її словами я була не тією дівчиною, яка
– І як це розуміти? – Ми змирилися, що тебе більше немає. – вступила дочка. – І що, мені тепер піти? – Чому? Ні, але ми і без
Мені завжди було наплювати на те, яка у мого чоловіка було життя в минулому. Так нехай хоч десять або сотня дружин у нього було до мене. Головне, що
Я багато разів чула, як від подруг, так і з книг та журналів, що невістка та свекруха недолюблюють один одного. Скажу чесно, для мене це дивно. 10 років
Мені потрібна порада, бо я розгублена. Я абсолютно не знаю, як допомогти своєму татові, який не зміг впоратися з відходом у той світ своєї дружини, моєї матері. Йому
Від першого чоловіка я пішла через його спосіб життя. Прожили ми 10 років, а потім я забрала доньку й пішла на свою квартиру, яку вже до того часу