життєві історії
Днями до мене у гості приїхала давня подруга, Олена. Вона вже багато років мешкає в іншому місті. Оленка завжди була веселушка, товариська, легка на підйом. У 25 років
В п’ятницю отримала зарплату, тому відразу ж після важкого робочого тижня направилась до супермаркету, щоб затаритись на весь тиждень. Вже майже скупивши все необхідне, біля відділу з молочкою
Моя мама живе в селі, має декілька курочок і пенсію майже чотири тисячі. Невже їй для життя цього недостатньо? Обновки вона собі не купує. В одних чоботах вже
Розповім свою історію, бо не знаю, як бути, можливо, поради якісь почую. У мене прізвище – Вухань. Мені в школі і в університеті було з ним не просто,
Коли ми з чоловіком Геною почали жити разом, квартиру винаймали в іншому місті. А стосунки з його мамою Валентиною Орестівною на той момент у мене були цілком нормальні.
Я прекрасно розуміла, що задумала майбутня невістка, тому напередодні того дня, коли вони мали подавати заяву до РАЦСу, покликала Дмитра на розмову тет-а-тет. Благо він мене послухав. –
Ми розписалися з Тимофієм, коли я жила на знімній квартирі в райцентрі, а він два роки приходив до мене у гості. Самі ми з двох сіл. Жити поїхали
Після того, як на руках були документи на квартиру, яку подарували мені мама з татом, я змінив усі замки та викреслив їх зі свого життя. Ніколи не пробачу
Зрозуміли з чоловіком, що за 10 років нашого з ним спільного життя ми не чули жодного слова похвали від наших батьків. А так хочеться почути теплі слова рідних
Олена відправляла нам з Італії гроші рівно два місяці, а потім зникла, навіть не телефонуючи до рідного сина, якого залишила нам на виховання. – Тітонько, а мама скоро