життєві історії
Я добре знала, чого посеред тижня свекруха з дочкою приперлися до нас додому. В мене ж ювілей, і сидіти в роздумах, що ж такого подарував мені Дмитро, їм
Тиждень тому зателефонував колишній чоловік. З Віталіком ми не бачилися вже більше двох років. – Привіт, Софіє. Давай зустрінемось? Полялякаємо про те, про се! – Я була не
Через рік після розлучення з моїм сином, Олена вдруге вийшла заміж. Я за неї раділа, мов за дочку, хоча на душі було важко, що вона вже не моя
Я змушена так робити, оскільки зовсім не знаю, чого чекати від свого чоловіка. В нас з Сергієм росте дочка, за майбутнє якої я і хвилююся. Звичайно, я знаю,
В неділю свекруха повернулася з церкви з якоюсь газетою в руках, і стала тикати мені пальцем на оголошення про оренду квартири в районі. В очах сусідів вона просто
Мами з батьком не стало в один день. Все було, як в тумані. Вони поверталися з Одеси, щасливі та засмаглі. Ніхто навіть в найлякливішому сні такого не міг
В суботу йшла з супермаркету, оскільки закінчилася деяка хімія, а поприбирати без неї гарно, мені ну ніяк не вийде. Вже біля під’їзду я зустрілася з Оленою, сусідкою з
Хто бував у громадському транспорті – знає: у годину пік без вагомих причин ним краще не користуватися. Але мені, як будь-якому представнику офісного планктону, не пощастило. Година пік
Після того, як ми з сестрою провели в останню путь маму, ми всією родиною зібралися у найближчому кафе, щоб згадати її добрим словом. Батька вже більше року, як
Це зараз я сиджу на стільці в офісі. Багато раніше доводилося їздити. І не в межах міста на громадському транспорті, а по всій країні. Поїзди, вокзали, зали очікування.