Головна

життєві історії

Я 16 років виховував чужих дітей. Тоді я був настільки щасливий, що не звертав уваги, що вони на мене не дуже схожі, та й усі навколо говорили «копія мами»
життєві історії 0
Свою дружину Дарину, я полюбив з першого погляду. Ми познайомилися на виїзді через спільних друзів. Наша симпатія була взаємною і вже за півроку ми одружилися. У нас було
У мене прекрасна сім’я, люблячий чоловік, принаймні, так було до недавнього часу
життєві історії 0
У мене прекрасна сім’я, люблячий чоловік, принаймні, так було до недавнього часу. Якщо розглядати мої минулі стосунки, то впевнено можна сказати, що з чоловіками мені не щастило. Чи
Майже три місяці Оля не бачилась з Романом на заробітках, через порізну роботу. А потім і зовсім повернулась дочка додому. Зять ще залишався в Німеччині, висилав нам кошти, ми робили ремонти, утеплили хату, замінили дах і навіть браму нову поставили. Діти часто зідзвонювались, а потім Оля мені пожалілась, що Роман став рідше телефонувати, бо робота важка і він від втоми швидко засинає. Причину ми вияснили – жінка з дитиною, в яку мій зять закохався без пам’яті
життєві історії 0
Сім’я моєї дочки розлетілася, а все через ті заробітки. Якби ж я знала, що таке станеться, то б свою Олю намовила не відпускати чоловіка. Моя наймолодша дочка Оля
У брата троє діток, тому коли я до них їду, то стараюсь для племінників накупити смаколиків і подаруночків. Так і цього разу. До нашої поїздки на Різдво ми готувались заздалегідь. Чоловік накупив дорогої “біленької”, а я і рибки червоної і різних сирів. Хочу відмітити, що моя мама дуже рухлива і шустра жіночка, вона дуже любить чистоту і її руки не бояться ніякої роботи. Та в цей раз, я як приїхала, то ледь впізнала мамин будинок
життєві історії 0
З чоловіком і нашими діточками ми живемо в Черкасах. Тут у нас велика простора трикімнатна квартира. У нашій сім’ї завжди присутня злагодженість. Як і чоловік, так і діти,
Всі ми чули, як Валентина Йосипівна роздала кожному розпорядки, тому коли свекруха увійшла в кімнату, я стерпла. “Яка вже година? Час снідати! Чи ви може без мене поснідали?” В мене аж руки затряслися. “Мамо, це ж ви сьогодні готуєте сніданок, ви ж так самі сказали!” “Я таке не говорила?”, – почала сперечатись свекруха. І давай на мене бурчати, що я за мама, чим моя дитина і сім’я тепер буде снідати. На ці верески прибіг і Степан і донечка
життєві історії 0
Всі ми чули, як Валентина Йосипівна роздала кожному розпорядки, тому коли свекруха увійшла в кімнату, я стерпла. “Ти не будеш мені закривати рота!” З такими словами моя свекруха
Оксана робила все, лиш би свекруха не бачилася з єдиним онуком. Але та все рівно час від часу навідувалася в село. Дуже вона любила онука, він був її єдиною потіхою. Та Оксана стояла на своєму. Не поїхала вона з Іванком до Ірини Павлівни, коли їй передали, що вона вже лежача і ось-ось покине цей світ. І попрощатися з бабусею Іванка не привезла. І лише через місяць з’явилася в квартирі, щоб з документами лад навести. – Мій Іванко єдиний спадкоємець. Ця квартира його по праву. – Але тут Оксану чекав сюрприз
життєві історії 0
З Оксаною ми почали дружити, коли вона після розлучення з п’ятилітнім сином повернулася жити в село до батьків. Тітку Галю і дядька Василя я дуже добре знала. Пишу
Я вже шукала варіанти для розміну трикімнатної квартири, поки випадково не почула з кімнати сина і невістки розмову, яка стосувалася мене. – Для чого міняти? В нас скоро діти підуть, хіба в одній кімнаті ми помістимось? Нехай твоя матінка в свої-то роки на дачу до своїх батьків їде. – І тут я не стрималася. – Анно, в які такі роки? Мені всього 48. Я ще молода, працюю на роботі, і дай Бог, ще знайду своє щастя! – Дітям я дала тиждень, щоб з’їхали. Ти диви як запірилися!
життєві історії 0
Я після одинадцятої години вечора вже виключила світло і взяла в руки вервицю, щоб помолитися і лягти спати. Все зробивши ще пішла на кухню, щоб випити води, як
Як мені пояснити мамі й сестрі, що я не отримую задоволення від спілкуванням з племінником? Ця 5-річна дитина мені неприємна, він мене дратує і втомлює. Крім того, я маю друзів, захоплення, купу власних справ. Ще й сказали, що маю неодмінно йому подарунок приготувати новорічний. Наче в мене гроші нікуди дівати! Чую у відповідь, що я вередую і що я погана тітонька для Захарчика. Тепер племінник живе у моїй кімнаті, коли приїжджає до бабусі з дідусем. І, коли я приїжджаю, сестра каже: “Тут немає твого місця, твоя кімната тепер не твоя, там живе Захарчик”. А я злюсь через це, в сенсі – не моя?! Ні, то моя кімната! Він прописаний в іншому місці, а я у цій квартирі 
життєві історії 0
Як мені пояснити мамі й сестрі, що я не отримую задоволення від спілкуванням з племінником? Ця 5-річна дитина мені неприємна, він мене дратує і втомлює. Крім того, я
Посидівши на Різдво трішки з нами і мамою, Володя захотів провідати і Юлю. – Хтозна, коли ми тут наступного разу будемо! – Ось ми й пішли. Я не попередила сестру, на те і є свята. Ми коли зайшли, то Юля здивувалася. І лише коли вона посадила нас за стіл, я зрозуміла, в чому причина. На столі були геть інші закуски, ніж тоді, коли вона після церкви приймала нас. То я голубці їла і олів’є, а Наталю вона пригощала і сирами пліснявими і червоною рибою
життєві історії 0
Я приїхала на Різдво до мами в село, тут живе і моя молодша на чотири роки сестра Юля. Вона не сподівалася, що я після гостини знову прийду до
Дружина моя категорично не хотіла працювати, адже її призначення – берегти наш домашній затишок, народжувати й виховувати наших дітей. Так сказала мені Наталочка ще перед весіллям. Тому коли народилася друга дитина, я зрозумів, що моєї зарплати нам не вистачить, і поїхав на заробітки в іншу країну, працюю далекобійником в скандинавських країнах. І тепер до мене купа претензій і закидів! Я почав спілкування з іншими жінками. Без якихось почуттів, навіть особливих розмов. Просто швидкоплинні зв’язки, які ні до чого не зобов’язують. Іноді це були місцеві дівчата, інколи ж і мої співвітчизниці. Я забував про них того ж дня вранці. Наталочка купила машину, зробила ремонт у квартирі
життєві історії 0
Дружина моя категорично не хотіла працювати, адже її призначення – берегти наш домашній затишок, народжувати й виховувати наших дітей. Так сказала мені Наталочка ще перед весіллям. Я прийняв

You cannot copy content of this page