fbpx
Я прийшла до дітей в неділю, та й попереджала, що після церкви буду в них. У мене як: в суботу, з давніх-давен, наводився в квартирі порядок, а тут, мамо рідна. Я за голову взялася. Пройшла у вітальню, а там в колисочці Аліса спить. Люба на кухні якісь бутерброди мастить, а біля дивану використаний підгузок лежить, над яким вже й мухи літають. Я не витримала
Я прийшла до дітей в неділю, та й попереджала, що після церкви буду в них. У мене як: в суботу, з давніх-давен, наводився в квартирі порядок, а тут,
Олена живе з чоловіком, є дитина та свекруха під одним дахом. Жили завжди добре, ніколи не скаржилася ні на чоловіка, ні на свекруху. Чоловік постійно на роботі, дитина в садку. А свекруха і з дитиною допоможе і вдома завжди прибере та їсти приготує. Загалом, справ у неї було не багато, ходила гуляти з подругами та займалася то йогою, то танцями. Але недавно все змінилося!
У моєї подруги сталася така історія. Живе вона з чоловіком, є дитина та свекруха під одним дахом. Жили завжди добре, ніколи не скаржилася ні на чоловіка, ні на
А я вже зрозуміла, що Юрко зі мною ніколи не одружиться! П’ятий рік уже разом живемо. Спочатку казав, що обов’язково до загсу підемо, тільки ось треба то проект закінчити, то у відпустку з’їздити, то день народження відсвяткувати, то грошей назбирати. А тепер уже взагалі заявляє — а що тебе не влаштовує? Ми ж добре живемо і так, мовляв, без паспортного штампу. Хоча я сто разів пояснювала, говорила, що для мене бути офіційною дружиною дуже важливо. І дитину я дуже хочу. Адже мені вже тридцять два! Давно час подумати
Поки що немає нових стосунків, не розривай старих? — А я вже зрозуміла, що Юрко зі мною ніколи не одружиться! — сумно розповідала молода жінка двом подругам. —
Син Інги, п’ятнадцятирічний Гнат, кілька тижнів тому зібрав у стару спортивну сумку речі та переїхав на постійне місце проживання до свого батька. Тато Гната — бізнесмен, дуже багатий, живе на широку ногу, на відміну від Інги, яка сплачує іпотеку та довгі роки економить на всьому
Інга, не витримала і почала розказувати своїм подругам про свого сина. — Ніколи не думала, що мій син може ось так вчинити! – З кам’яним виразом обличчя ділиться
Я до гостей не була готова, але коли в квартиру прийшов син, і спитав, чи є щось смачненьке, я миттю стіл накрила. М’ясного нічого не було, але Петро і каші з капустою був радий, я ще й огірочків квашених відкрила. Він пішов, а я дві ночі очей не стулила. Впевнена, Ліля потім буде, ой як жаліти про свою витівку. Є ще й гірші чоловіки, і нічого, дружини мовчать, а ця королеву з себе показує
Я до гостей не була готова, але коли в квартиру прийшов син, і спитав, чи є щось смачненьке, я миттю стіл накрила. М’ясного нічого не було, але Петро
Скільки вона їх написала у різні редакції – знає лише Бог. А потім зателефонувала і запропонувала познайомитись ближче. Три години на електричці, ще п’ятнадцять хвилин на маршрутці, а далі – через поле, повз ставок під вербами – лише три кілометри. І ось нарешті дворик Стефанії. – Десь він є. Чоловік, який уміє господарювати, а головне, щоб гарно співав, щоб душа в нього була. І щоб років на десять був молодший! Замість розмальованої брами, як у сусідів, біля воріт лежала купа хмизу. А ось і господиня з городу показалася. Їй хотілося сповідатися
Спочатку були листи. Скільки вона їх написала у різні редакції – знає лише Бог. А потім зателефонувала і запропонувала познайомитись ближче. Три години на електричці, ще п’ятнадцять хвилин
На Миколая, хоча це й була неділя, я не змогла поїхати до свекра, і привітати з іменинами, але чоловіку в подарунок купила електричний чайник, оскільки знала, що попередній у них вийшов з ладу, і відправила з самого рання. Їхати до них в район десь дві годинки. І ось ввечері Валера повертається і на порозі вручає мені клітчасту сумку. Я відразу зрозуміла, що там за “презенти”
На Миколая, хоча це й була неділя, я не змогла поїхати до свекра, і привітати з іменинами, але чоловіку в подарунок купила електричний чайник, оскільки знала, що попередній
Їхали ми на Миколая до мами з Києва у Івано-Франківськ, у мами якраз день народження.  Щойно сіли з чоловіком і малим, застали в нашому купе жінку, яка славно так розташувалася на нашій нижній полиці. Розклала свої пожитки та читає газету. Коли ми заходили, вона почала запивати якісь пілюлі, супроводжуючи це все охами та зітханнями. В цій божій кульбабі 200 кілограм на вигляд було точно. Але, коли я відмовилася, жінка перетворилася на пихкаючий злий самовар, який бігає вагоном і кудахче
Їхали ми на Миколая до мами з Києва у Івано-Франківськ, у мами якраз день народження.  Щойно сіли з чоловіком і малим, застали в нашому купе жінку, яка славно
Минуло десь пів року, як на порозі квартири постала Ольга Петрівна, з дамською сумочкою в руках, і з заявочками, які в голові не вкладаються. – Ти не думай, що цю норкову шубу, мій Володя тобі просто так подарує. Але я й не про неї прийшла говорити, а про сережки з діамантом, що на ювілей були подаровані, і про каблучку. За те, що ти з ним вчинила, я б навіть шкарпетки куплені моїм синочком відібрала
Минуло десь пів року, як на порозі квартири постала Ольга Петрівна, з дамською сумочкою в руках, і з заявочками, які в голові не вкладаються. – Ти не думай,
Прислухався: ні, не в голові дзвенить. У дружини телефон надривається. Субота. 8 ранку. Галина красу наводить. Фарбується. Це їдучи на дачу! Комарів вражати красою зібралася? Біжу до машини, їду тещу Олену Степанівну забирати. Дізнаюся чудові та дуже цікаві мені новини. Виявляється, та каструля, що загубилася рік тому знайшлась. Йде повтор новин. Про каструлю, про ціни на простирадла. І ось вона, кульмінація відпочинку. Лечу з даху з антеною у руках
Коли Галина сказала, що поїдемо в суботу з тещею відпочивати на дачу, я відчув себе дитиною, якій щось недоговорюють. Для мене взагалі теща і дача ніяк з поняттям

You cannot copy content of this page