життєві історії
Голос Валентини в слухавці тремтів, і я зрозуміла, потрібно їхати до неї, і негайно. – Твій брат, Володя, останнім часом дуже дивно поводиться. Мені здається, в нього з’явилася
Від Петра у мене був син, а від Ореста дочка. Я всю душу в них вкладала, але таки вони зійшли з правильного шляху. Василю лише 20 було, коли
Два місяці мама вмовляла нас приїхати до неї на новий рік в Ужгород, адже їй так самотньо. Два місяці майже щоденного переконування! Ми з чоловіком пішли їй на
Про те, що не стало мами, мені повідомила тітка, я відразу ж переказав їй на карту гроші, і дав зрозуміти, що на прощання, аж ніяк не встигну. Так
На початку грудня, а це була субота, ми з Романом запланували піти в торговий центр, і приглянути подарунки на Миколая. Ми вже на сходовій клітці були, коли з
Як тільки ми з Валерою добудували свій будинок, мої батьки стали дивно поводитись. Я їм, звісно, дуже вдячна за фінансову допомогу, але вони не одні увійшли в наше
Того дня Світлана Василівна задзвонила мені з самого ранку. – Доню, вибач що турбую ні світ ні зоря. Та хотіла б спитати, чи поїдете ви сьогодні на дачу?
Шеф того дня просив вийти на роботу раніше, і попрацювати з деякими документами, за це обіцяв хорошу премію. Мені на підмогу, чи скоріш на стажування, прислав і Настю,
У тридцятирічної Інги досить солідний досвід проживання в орендованому житлі. І не тому, що приїхала здалеку. Інга, володіє навпіл з матір’ю трикімнатною квартирою у столиці. Мати зараз живе
З Валерою ми розлучилися, коли йому виповнився 71 рік. Ні, він нікуди не пішов. Ми як і раніше, живемо під одним дахом. Ще б пак, він своїми руками,